Віталій Кубацький (Ванкувер)
Автор підготував цю статтю зважаючи на широкий інтерес українських громадян до програми Work and Study Canada. Будучи одним із піонерів програми у Ванкувері, я вирішив поділитись своїм уже більше як трьохрічним досвідом підкорення «канадської мрії». Сподіваюсь, що ці поради стануть у допомозі майбутнім мандрівникам.
Відразу застерігаємо, що УВ не виступає в ролі імміграційного адвоката чи консультанта, не представляє інтересів жодних комерційних організацій, шкіл, коледжів і т.д., усі висновки у цій статті відображають лиш суб’єктивну точку зору автора як екс-учасника програми.
Оминаючи усі ліричні описи причин та наслідків прийняття рішення щодо імміграції, постараємось лише дати відповіді на найбільш поширені запитання з якими звертаються до редакції УВ наші земляки, а також відкрито поговорити про ті важливі моменти, які ви не знайдете у рекламних текстах та офіційних брошурах по Work and Study.
Отже спочатку..
Як потрапити у Канаду?
Якщо говорити дуже спрощено, то існує шлях імміграції (приїзду до Канади) тимчасової – в якості візитера (туриста), студента, робітника, та постійної – отримання права на постійне місце проживання (ПМП) – permanent residence card (така собі канадська «грін-карта»).
Часто в Канаду прибувають в якості тимчасового іммігранта, з часом просячи уряд Канади змінити їх статус на постійний, на що потрібно мати передбачені імміграційним законодавством підстави. Просто факт перебування на території Канади не дає вам права подачі на ПМП, тому якщо ви вирішите іти таким «двоступеневим» шляхом, готуватись треба заздалегідь, адже приїхати в Канаду це не означає там залишитись назавжди.
Щодо деталей, то як кажуть, Google вам у допомогу (автор свій шлях знайшов саме там) разом із кількома десятками фірм-посередників як в Україні, так і у Канаді. Але кого цікавить науковий та правильний підхід – то єдиним вичерпним та 100% достовірним джерелом інформації є сайт Канадської Імміграційної Служби www.cic.gc.ca.
Тож якщо вам пропонують «схему», перевірте чи вона має місце на зазначеному сайті – зекономте свій час, гроші, та забезпечте себе від попадання у вічний імміграційний «бан» Канадського уряду за спробу порушення закону.
Якщо ваш посередник від фірми, школи та ін. не може чітко продемонструвати вам усі кроки до заповітної «канадської мрії» із посиланням на конкретні статті на www.cic.gc.ca – є усі підстави сумніватись у кваліфікації такого консультанта.
Шукайте там колонку «Come to Canada», зважуйте всі за і проти, а головне пам’ятайте, що кожна імміграційна справа є унікальною, і те що підійшло вашому сусіду чи знайомому не обов’язково підійде вам.
Але повернемось як то кажуть до наших баранів – ви перебрали усі варіанти і вирішили що ваш шлях це «Work and Study» – дешево і сердито, а головне – швидко. Для тих хто хоче бути в Канаді через кілька тижнів після того, як ця ідея виникла у вас в голові (реально, якщо ваша індивідуальна ситуація 100% підходить під програму) мабуть кращої альтернативи не знайти (туристичні, дипломатичні візи до розрахунку не беремо).
Що таке Work and Study Canada?
Це по суті є ніщо інше як просто навчання в одній із шкіл Канади, де студенти певних програм (т.зв. coop-studies or internship) окрім студентської візи мають право отримати робочу візу на період навчання, що дозволяє їм працювати під час «виробничої» практики.
(Для простоти розуміння говоритимемо «віза», але насправді йдеться про study and work permits – які ви отримаєте уже в Канаді, а в Київському посольстві вам видадуть лиш візу (наклейку в паспорт) для в’їзду в Канаду, яка сама по собі не дає вам право на навчання чи роботу, для цього потрібно отримати вищезгадані перміти).
Отже, ви вибираєте якусь школу (коледж) у Канаді (знову ж таки Google вам у допомогу), які мають право на прийом іноземних студентів. Як правило головним орієнтиром є ціна за навчання (може бути від 3 до 12 тис у.о. за річну програму).
Контактуєте з обраним закладом, визначаєте які у них передумови для зарахування на навчання (в багатьох мовних школах це є лиш оплата за навчання, в серйозніших – може бути проходження онлайн тесту для визначення рівня англійської, у дуже серйозних – можуть вимагати результати TOEFL чи IELTS), заповнюєте їхню аплікаційну форму, оплачуєте завдаток (як правило біля 3 тис).
Коледж вам висилає т.зв. Letter of Acceptance (офіційний лист про зарахування на навчання) – чого ми і добивались. Процес як правило займає декілька тижнів. З цим листочком та іншими документами, що вимагає посольство для отримання студентської візи ідете у посольство, і якщо зірки в цей час будуть у сприятливій комбінації, а ваш імміграційний офіцер у хорошому настрої – отримуєте заповітну наклейку у паспорт.
Остання ремарка стосується факту, що вам потрібно довести у посольстві свою фінансову спроможність навчатись у Канаді, а також що у вас не має імміграційних намірів – тобто після закінчення навчання ви повернетесь в Україну, з якою у вас сильні зв’язки (незакінчене навчання, робота, сім’я, маєток і тд).
Якщо вам не пощастило і у візі відмовили – коледж поверне вам завдаток, окрім адміністративних стягнень (пару сотень у.о.)
Яка фірма-посередник є найбільш надійною?
Зазначимо, що для Work and Study вам в принципі не потрібно ніяких посередників, увесь вищеописаний процес можна пройти самостійно, проте якщо ви не готові до «самостійницької» діяльності – хороший консультант не завадить.
Також цікаво знати, що, як правило, фірма посередник, що співпрацює з певним коледжем отримує «винагороду» у вигляді % від оплаченої кожним студентом суми за навчання безпосередньо від коледжу (ціна за навчання для студента не міняється), тобто якщо від вас окрім оплати коледжу за прейскурантом посередник попросить ще додатково оплатити свої консультаційні послуги – часто це вже його «самодіяльність». Відповідно кожна фірма хвалитиме “свій” коледж як найбільш надійний і чи не єдиний, але ви уже знаєте звідки ноги ростуть. Колись були фірми, що допомагали безкоштовно, їм вистачало «канадського відкату», але колись і трава була зеленіша.. втім шукайте.
Важливо усвідомити, що фірм є багато, але навіть найкраща компанія не може вплинути на рішення імміграційного офіцера, вам можуть лиш допомогти правильно підготувати документи. 80-90% успіху так чи інакше буде за вашими рішеннями і діями – збір необхідних довідок, репетиція розмови з офіцером і т.д. Радимо лиш спиратись не лише на поради консультантів, але поцікавитись досвідом людей, які уже поїхали на навчання, а також простудіювати вищезгаданий вебсайт.
Вибір школи: куди краще податись?
Це дуже важливе рішення, адже статус школи (її репутація, освітній рівень і тд) впливатимуть на рішення офіцера при видачі вам візи, а в майбутньому вона буде відправною точкою при виборі подальшої стратегії боротьби за ПМП уже у Канаді, якщо таке є у ваших планах.
Говорячи про школи, важливо відразу усвідомити, що вони є умовно двох типів – приватні (private) та державні (government). Фундаментальна різниця між ними для пересічного українського студента полягає проте не у формі власності, а у перспективах імміграційного статусу.
Як правило, навчання у приватній школі (майже 100% Work and Study програм, що пропонуються в Україні йде саме через приватні школи) не передбачає ніяких імміграційних переваг для студентів після закінчення навчання, тобто провівши півроку – рік в Канаді ви залишаєтесь на тому ж місці де були – віза закінчується і пора їхати додому, або поступати у інший коледж, знову платити за навчання і тд.
У випадку із державними коледжами справа інша – після закінчення навчання студенти мають право просити т.зв. postgraduation work permit – за певних умов терміном до 3 років, що дає змогу перебувати та працювати в Канаді, а в подальшому і просити ПМП – програма Canadian Experience Class. Список таких “перспективних” коледжів можна переглянути тут.
Чому ж посередники як правило пропонують приватні школи, якщо очевидно, що краще державні? Неважко здогадатись що за всім стоїть в першу чергу фінансовий момент. Державний коледж вам обійдеться від 12 тис. у.о. в рік, плюс право на роботу (off-campus work permit) ви зможете отримати лиш через півроку після початку навчання. Також щоб поступити в державний коледж потрібно ретельно готуватись, здати вступні іспити (це досить високий бал на TOEFL – міжнародний уніфікований тест з англійської), подавати документи можна часто лиш раз чи два у рік, а чекати на результат розгляду – кілька місяців.
Щодо приватних шкіл, то як правило поступити і почати вчитись можна в будь-який день календаря, навчання відносно дешево (можна підшукати щось за 3-4 тис. у.о.), зарахування іде практично автоматично після оплати. Отримати coop or internship work-permit часто можна відразу після приїзду в Канаду, а отже і почати працювати (хоча цей дозвіл має свої обмеження щодо вибору роботодавця та кількості робочих годин).
Існують також «експериментальні» або «пілотні» коледжі – приватні, проте із «державними» правами, які в межах пілотних програм можуть мати такі ж преференції для своїй випускників як і державні. Читайте тут: Post-Graduation Work Permit Program pilot project in British Columbia. Вони поєднують переваги державних та приватних інституцій, проте тут потрібно бути обережним, так як в процесі своїх «експериментів» уряд може в будь-який час позбавити такий коледж наданих «державних» прав.
Про один із «експериментальних» коледжів ми писали раніше в УВ – переглянути статтю.
Проте, у який би ви коледж не поступили, ви завжди зможете «перепоступити» у інший уже будучи в Канаді, тому, на відміну від одруження, якщо ваш коледж вас не влаштовуватиме, ви зможете змінити ситуацію.
Будемо вважати, що уважно проаналізувавши усі за і проти ви вибрали свою школу, вас зарахували на навчання, ідемо далі.
Як пройти посольство?
Тут до кожного індивідуальний підхід, скільки людей – стільки історій. Читайте інструкції посольства у Києві та готуйте правдиву розповідь на тему «чому я їду в Канаду і чому у мене немає жодних намірів там залишитись». Хочемо лиш попередити – усе, що ви скажете (а може і не скажете, тобто приховаєте) може і буде використане проти вас при кожному наступному перетині із канадською імміграційною службою.
Якщо у посольстві у Києві ви відрекомендуєте себе як випускник факультету міжнародного туризму, що працює адміністратором у готелі, а через рік, уже будучи в Канаді, подасте аплікацію на нову візу як кваліфікований слюсар-зварювальник із стажем – чекайте проблем, ваш «київський файл» з вами буде назавжди.
Навіть якщо у світлому майбутньому ви отримаєте свій permanent residence card, проте якийсь допитливий офіцер випадково виявить, що ви подали фальшиві документи у Києві кілька років тому – можуть позбавити права на ПМП і депортувати – тут все дуже серйозно. Так що бережіть честь змолоду, а імміграційну історію «чистою» з першого побачення із CIC (Canadian Immigration and Citizenship).
Якщо вам не пощастило з першого разу, спробуйте подати документи у посольство повторно, вам лиш потрібно довести, що ваша ситуація «змінилась» – з’явились нові докази ваших зв’язків з Батьківщиною, покращились фінанси і т.д. «Другоразовиків» є досить багато, тому перша невдача не є остаточний вирок.
Ну що ж, будемо вважати, що вам все вдалося, і ви уже в аеропорту Ванкувера гордо дістаєте із широкої штанини паспорт громадянина України із скромно причепленою канадською студентською візою..
А що далі? А далі буде. Читайте про те як українському студенту вижити у Ванкувері у наступних випусках УВ.