Сергій Горицвіт (Одеса)
Ахтем Сейтаблаєв у ролі Амет-Хан Султана
Серед численних заходів на ознаменування Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу однією з найпомітніших подій є презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму «Хайтарма». Сюжет стрічки побудований на документальних фактах, пов’язаних із подіями травня 1944 року, коли за наказом Сталіна депортували кримських татар. Цю трагічну сторінку в історії народу показано крізь призму сприймання уславленого льотчика, двічі Героя Радянського Союзу – кримського татарина Амет-Хана Султана.
Остільки останнім часом кожен художній фільм на історичну тематику, зокрема, і про Другу світову війну, – то не лише мистецтво, а і велика політика, доцільно розповісти, що ця картина з’явилася фактично не за підтримки нинішнього керівництва країни, а наперекір йому. Здавалося б, зйомки першого повнометражного кримськотатарського фільму про легендарного льотчика мала б не лише вітати, а й належним чином фінансувати наша влада, але вона брутально проігнорувала його. Скоріш за все, побоялася гнівного окрику з Москви на спробу розповісти правду про злочин Сталіна. Водночас, вона поблажливо ставиться до принизливих для нашого народу висловлювань Владіміра Путіна, що Росія перемогла б гітлерівців і без участі України, тиражує створені за вказівками сусідньої держави міністром освіти – українофобом Табачником – підручники з історії, дає дозвіл на демонстрацію антиукраїнської стрічки москвичів «Матч», де киян зображено фашистськими прихвоснями…
Кадр з фільму
За приблизними підрахунками, бюджет картини «Хайтарма» становить близько 1,5 млн. доларів. Та на фільм про сталінські репресії у Держкіно, яке минулого року витратило 107 мільйонів гривень, не знайшлося й копійки. Але світ не без добрих людей. Роботу над історичною стрічкою «Хайтарма» профінансував кримськотатарський меценат, бізнесмен, власник телеканалу ATR і радіо Meydan – Ленур Іслямов. Головні витрати пішли на реконструкцію подій минулої війни: це і костюми, і зброя, техніка, автомобілі, потяги та літаки. Декоратори навіть створили точну копію літака, на якому Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти і збив особисто 30 та в складі групи – 19 ворожих літаків. Близько однієї тисячі добровольців на запрошення кінематографістів узяли активну участь у масових сценах депортації. На зйомки прийшли жінки, чоловіки похилого віку й діти, були серед них і ті, хто лише нещодавно повернувся з депортації. У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков.
Кадр з фільму
Тож «Хайтарма» – це альтернатива російському антиукраїнському кінопасквілю «Матч» та іншим стрічкам, що перекручують і паплюжать нашу історію, вихваляють комуністичну імперію та сталінізм. Водночас – це й відповідь лідерові КПУ Петрові Симоненку, який з трибуни парламенту заявив, що сталінська депортація кримських татар, нібито, була здійснена радянською владою для їхнього порятунку.
Працював над фільмом відомий український актор, сценарист і режисер, зірка Київського театру на Лівому березі Дніпра – Ахтем Сейтаблаєв. У творчому доробку сорокарічного майстра, постановка фільмів «Темні води», «Чемпіони з підворітні», «Фабрика щастя», «Квартет для двох», «Операція ЧеГевара» та інших. Та саме свою нову стрічку він вважає найвідповідальнішою справою свого життя.
Кадр з фільму
– Це фільм про трагедію мого народу – кримських татар, – розповів у інтерв’ю для преси режисер-постановник і виконавець головної ролі – Ахтем Сейтаблаєв. – У ній ідеться про долю двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який на початку травня 1944 року брав участь у визволенні Криму та Севастополя. Тоді командир полку, знаючи, що Ахмет родом з Алупки, надав пілотові короткотермінову відпустку… А 18 травня, о 4-й ранку, за наказом Сталіна почалася насильницька депортація кримських татар, огульно звинувачених у зрадництві й співробітництві з фашистами. Усіх татар упродовж одного дня депортували у вагонах для худоби. В дорозі сорок відсотків із них загинуло. Хоч – за свідченням радянської статистики – усі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в лавах Червоної армії і захищали вітчизну, та в цей час їхніх матерів, батьків, сестер, доньок, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.
Ахтем Сейтаблаєв із великим натхненням працював над образом головного героя. Він не лише досконально вивчив у всіх деталях біографію мужнього льотчика-винищувача, який потім випробовував перші реактивні літаки і загинув під час цих випробувань, а й познайомився з його рідними та друзями. Збереглися і спогади про триденні відвідини Амет-Ханом своїх батьків у травні 1944-го, на які він запросив і своїх однополчан. Не знав тоді син, що в НКВД уже підготовлені списки на депортацію кримських татар, і вже були готові під завантаження ешелони. Багато його рідних і друзів безневинно постраждали від сталінських репресій. Тож драма кримськотатарського народу була й особистою драмою Амет-Хан Султана. Саме на цьому робить наголос виконавець головної ролі у фільмі.
У ці дні «Хайтарму» мають змогу побачити не лише жителі Сімферополя, але й Керчі, Севастополя, Судака, Феодосії, Білогорська, Євпаторії й Кіровського. Планується прокат картини в Києві та інших містах України. А ще стрічка буде представлена на Міжнародному фестивалі мусульманського кіно в Казані. Щоб її мали змогу побачити зарубіжні глядачі, здійснюється переклад на англійську й турецьку мови. «Події у фільмі «Хайтарма» завершуються 1944 роком. Попереду буде, звичайно, ще дуже довга історія, яка дозволить кримськотатарському народу повернутися додому. Але це буде відображено в іншому фільмі» – зауважує продюсер Ленур Іслямов, який має намір і далі вкладати кошти в кінематограф.
«Хайтарма» у перекладі з кримськотатарської означає «Повернення». Свою назву фільм отримав від однойменного танцю, який символізує волелюбний кримськотатарський народ. Хочеться вірити, що його перша кіноластівка стане птахою високого польоту.
На світлинах: Ахтем Сейтаблаєв у ролі Амет-Хан Султана, кадри з фільму.
Фоторепродукції автора.