Канадський інститут українських студій м. Едмонтон (Альберта)
Прес реліз від 6 грудня 2011
11‒12 листопада 2011 у Вінніпезі відбулася конференція про українських канадців у Другій світовій війні. Вона була організована спільно Центром українсько-канадських студій ім. Кулів при КІУСі, Центром українських канадських студій Манітобського університету та Осередком української культури й освіти у Вінніпезі. Фінансова допомога також надійшла з Меморіального фонду ім. Василя Топольницького та відділу германських і слов’янських студій Манітобського університету.
На конференції доповіді представили десять науковців з різних частин Канади. Вони заторкнули цілий спектр тем, що викликало жваву дискусію та участь у ній присутніх в авдиторії та голів секцій.
Конференцію відкрив Ярс Балан (Центр ім. Кулів) словами з вірша 1903 р. піонера-активіста Михайла Ґовди, який твердив, що українські імміґранти стануть повноправними «канадцями» лише тоді, коли воюватимуть — і будуть готові віддати свої життя — за нову країну. Саме це поняття «кровної жертви» певною мірою спонукало до назви конференції: «Стати канадцем: українські канадці і Друга світова війна».
Першу секцію із доповіддю відкрив Орест Закидальський (Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр), який розповів про інтерв’ю, записані з українсько-канадськими службовцями і які нині зберігаються в центрі, Торонто. Цей архів, хоч і невеликий за обсягом (37 записів), все ж дозволяє зрозуміти мотивацію і досвід тих людей, які вступили до канадських збройних сил.
У наступній доповіді д-р Сергій Ціпко (Центр ім. Кулів) оглянув, що писали про українських канадців під час війни в Edmonton Journal та Edmonton Bulletin. Він, зокрема, відзначив, що головну увагу центральної преси притягували дві організації — товариство «Український робітничо-фармерський дім» та Комітет українців Канади. В інших матеріялах згадувалися повідомлення про смерть, некрологи, оголошення про весілля (серед них згадуються українські жінки, які одружувалися з американцями, які знаходилися або працювали в Едмонтоні й околиці), а також розповіді про участь українців у війні.
У рамках Дня пам’яті була проведена коротка церемонія, яку провів колишній майор добровільної дружини канадських військ Борис Ґенґало. Тут відбулася відео-презентація про участь канадської армії у конфліктах і миротворчих діях з часу Першої світової війни; прочитано спогади ветерана з Вінніпеґу Йосипа Малини, якому не вдалося потрапити до елітної «диявольської бригади»; та промовлено спеціяльну молитву, яку склав для українсько-канадських вояків о. Семен Савчук, який служив капеляном при канадській армії.
У другій секції дня ішлося про «війну перед війною». Спершу д-р Мирослав Шкандрій (Манітобський університет) звернувся до подій у Карпатській Україні 1938–39 рр. Він відзначив, які великі надії покладалися серед українців Канади і скрізь поза Україною на те, що ця крихітна територія може стати ядром майбутньої української держави, а також загальну готовність західніх політиків і експертів визнати її леґітимність перед тим, як її повстання було збройно придушене.
Ярс Балан розповів про еволюцію образу Радянського Союзу в 1930-х рр. — від «червоного страхополоха» до дружніх «обіймів російського ведмедя». На основі матеріялів із англомовної канадської преси він показав, як за допомогою вмілої пропаґанди і завдяки зростаючій загрозі з боку фашистської Німеччини та імперської Японії Йосип Сталін та його більшовицький режим поступово перетворилися із загрози західнім демократіям у таке собі менше зло, підготовлюючи ґрунт для сприймання Кремля як надійного союзника у Другій світовій війні.
Третя секція надала конференції більш людського виміру. Сюзан Голик-Гунчук (незалежний дослідник, Оттава) у доповіді «Три брати на службі» представила свою сімейну історію, поставивши її у відповідний контекст.
Петро Мельницький (Міністерство культури і громадських послуг Альберти) розповів про українців з Альберти, нагороджених за відмінну службу в Королівських повітряних силах Канади, зосередившись на Расселу Бенноку (народжений в Едмонтоні 1919 р. як Славко Багнюк), визначному, проте малознаному, військовому пілоту. Доповідач також навів цікавий приклад уривків листування одного пілота з батьками, в яких той старався писати українською, хоча його мова й не була досконалою.
Петро Мельницький (Міністерство культури і громадських послуг Альберти) представляє маловідомі факти про українців з Альберти, які служили в Королівських повітряних силах Канади
В останній секції першого дня Андрій Макух (Центр ім. Кулів) розповів про те, як підписання пакту Молотова-Ріббентропа змусило українсько-канадських прокомуністичних лівих раптово відмовитися від політики «Об’єднаного фронту» проти фашизму, яку вони підтримували із середини 1930-х рр. І це поставило радянських прихильників у надзвичайно незручне й небезпечне становище.
Джоді Перрун (Королівський військовий коледж) звернувся до теми «війни у війні», проаналізувавши на основі своєї докторської дисертації стосунки між українсько-канадськими націоналістами й комуністами у Вінніпезі з 1939 до 1945 р.
Д-р Джоді Перрун (Королівський військовий коледж) розповідає про стосунки українських націоналістів і комуністів у Вінніпезі у період війни
Учасники конференції знову зібралися після вечері на перегляд голлівудського фільму The North Star (Північна зірка, 1943), у зйомках якого взяла участь низка талановитих акторів і фільмових працівників. Фільм розповідає про те, як вторгнення німців у 1941 р. змінило життя мешканців одного із сіл в радянській Україні.
З відстані часу цілком очевидно, що фільм відбивав погляди лівих симпатиків Голлівуду (у виробництві фільму, зокрема, були задіяні письменниця Ліліяна Гельман та композитори Аарон Копленд та Айра Ґершвін), які створили досить неживу й у радянському дусі пропаґандистську річ. На перегляді також були показані сучасний огляд новин і мультфільм Дональда Дака, в якому висміюються Гітлер і наці.
На другий день конференції доповіді були довшими. Роман Єренюк (Центр українських канадських студій Манітобського університету) розпочав із детального опису української капелянської служби в канадських збройних силах під час Другої світової війни. На цій службі було семеро українських священиків — четверо православних і троє католицьких. Вони служили в тилу аж до кінця війни і були особливо активними під час демобілізації.
Д-р Роман Єренюк (Центр українських канадських студій Манітобського університету) спілкується з недавнім імміґрантом з України, нині члена добровільної дружини канадських військ, під час урочистостей Дня пам’яті
В останній доповіді конференції Томас Приймак (катедра українознавчих студій, Торонтський університет) розповів про «Стефана» Ґабріели Руа, одну з найважливіших постатей її спогадів Enchantment and Sorrow (Чарівність і смуток). Доповідач із захопленням відтворив любовну історію між уродженкою Манітоби Руа та українського канадця з Альберти Стефана Давидовича, котрі зустрілися в Англії напередодні війни.
Їхня романтична любов була затьмарена несподіваним і загадковим зникненням Давидовича, аґента ОУН, який був викликаний на секретне завдання на континент. Як це й трапляється, все змінилося після його повернення до Англії. Д-р Приймак займався цим оповіданням з 1980-х рр., коли працював над книгою The Maple Leaf and Trident (Кленовий листок і тризуб), тож його добре досліджену й зворушливу історію авдиторія вислухала з великою цікавістю.
Підсумувала конференцію Софія Качор (Осередок), яка відзначила конкуруючі «націоналістичні» й «канадські» елементи, що часто з’являлися в презентаціях. На її думку, «час покаже», чи досягла конференція своєї мети — стимулювати нові дослідження про українських канадців у період Другої світової війни. Але, без сумніву, це зібрання продемонструвало велике зацікавлення темою та поважні здобутки.
Канадський інститут українських студій (КІУС) — провідний осередок українознавчих студій поза межами України, покликаний розвивати науково-дослідну роботу з української та українсько-канадської тематики. Щоб отримати детальнішу інформацію, просимо відвідати наш веб-сайт www.cius.ca або зв’язатися з д-ром Богданом Клідом (780) 492-2972; cius@ualberta.ca.
The Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS) is a leading centre of Ukrainian studies outside Ukraine that conducts research and scholarship in Ukrainian and Ukrainian-Canadian studies. If you would like more information on the Institute, please visit our website at www.cius.ca or contact Dr. Bohdan Klid at (780) 492-2972; cius@ualberta.ca.