Станіслав Настенко (Ванкувер)
Титулка «Kobzaria» Тараса Шевченка, виданого 1940 року в Українському видавництві (Краків). - Wikipedia
Давно думав над сабжем. Власне, живучі в Канаді і перетинаючись з українцями Канади неможливо хоч раз не прочитати українській текст латинкою. Причому в т.зв. “англійському варіанті”. Про існування варіантів латинки я сьогодні прочитав в добротно написаній одноіменній статті на Вікіпедії Українська латинка.
Не раз зауважував прихильникам англійського варіанту української латинки, що механічно буква-в-букву траслітерований текст виглядає непривабливо, читається з фонетичними помилками… Вже польський, а особливо чеський варіант з власними адаптованими буквами читається краще. Мені кажуть: “Так в Америці не прочитають якраз всі ці É, Ě, Ї”. Я відповідаю: “Прочитають близько до звуку ще й задумаються, що певно ці звуки якісь ориґінальні, цікаві.” Власне англійці не лякаються французьких слів, а там декілька букв утворюють один звук, і свої власні букви, серед яких, доречі, вже є “Ї”.
Можливо краще ніж сто разів дискутувати про це взяти і написати текст латинкою… Хай би латинка розвивалася паралельно, а раптом вийде смачно, який ефект може бути, коли українські слова зможуть читати мільйони і мільйони, і не лише західні словяни.
Mozhlyvo krasce nizh sto rasiw dyskutouvaty pro ce vziaty i napysaty tekst latynkou… Xai by latynka rozvyvalasia paralelno, a raptom vyide smachno, jakyi efekt mozhe buty, koly ukrainski slova zmozout czytaty miliony i miliony, i ne lyshe zaxidni sloviany.
Джерело – http://ukietalks.com/Blog