Ігар Тишкєвіч (Буча, Україна)
Про призначення Саакашвілі головою Одеської держадміністрації писали багато і цікаво. Ще більш цікавими стали перші кроки нового українського громадянина. Відколи Мішико став керувати областю, на новинні стрічки стало таки приємно і весело дивитися! Дика, але така приваблива суміш популізму, пофігізму, нетерпимості до жлобству та ефективності підкуповує.
Вирішив і я написати пару рядків. Але, щоб не повторюватися, розглянути призначення і найближчі перспективи міста під іншим кутом. Спробувати відповісти «а на кой ляд Мишико здалася ця Одеса». І, вже виходячи з цього, пояснити причини свого оптимізму щодо майбутнього міста.
Georgian President Mikhail Saakashvili.
Що значить Одеса для України сьогодні.
Можна довго розмірковувати про автентичний дух Одеси, про потенціал міста. А можна просто подумати про надбання і втрати Одеси в 2013-2014 роках. Або, точніше не Одеси, а Одеської області. З одного боку, цей регіон ніколи не був надмірно лояльний київській владі. Таким він в принципі і залишається. Але до цього додаються ще декілька факторів:
1. Одеська область сьогодні – це більше половини морського вантажопотоку країни. Після втрати Криму саме цей регіон став основним для імпорту та експорту. 6 з 12 великих портів саме тут. А, враховуючи прифронтовий статус Маріуполя і потенційні проблеми навігації в Азовському морі після «кримнаша», переоцінити значення Одеси важко.
2. Вплив на Молдову. Нагадаю, що єдиний молдавський порт Джурджулешти-Рені працює завдяки пропуску суден через українську територію. І якщо в Одесі «шухер», молдавани теж матимуть блідий вигляд.
3. Складна політична обстановка. Настрої жителів одеської області за минулі 2 роки істотно змінилися. Але область залишилася мультикультурноїюі мультинаціональною. Причому з помітною присутністю проросійських сил. Їх потенціал недостатній для отримання влади, але його цілком вистачить для дестабілізації ситуації в разі, якщо поставлений з Києва балабуз покаже себе амбалом-стоногою і при цьому замість робити одеситам хороше життя влаштує їм «вирвані» роки.
4. Таки да, Одеса-мама. І порт, і мала Арнаутська , і навіть Денді стріт – тут люблять і вміють робити гроші. Одеса живе при всіх правителях. І, треба вам сказати, живе спокійно, за своїми законами і поняттями. І не робить «шухеру». До тих пір, поки має свій шанс на гешефт. Нехай маленький, але в поганий рік і він за щастя. Одесит дивиться на закон, як на папірець, в який при нагоді зручно загорнути хабар.
Ось і виходить, що кругом-бігом Одеса раптом і відразу стала ключем від усієї України. І природно, що поганий маленький хлопчик Вова дуже хоче влаштувати великий гармидер в цьому чудовому місті.
Порошенко змінює місцеву владу. Так, Палицю пов’язували з Коломойським. І він, треба сказати, сподівався на допомогу від партнера. Але по факту отримав гарний меседж «ти тепер начальник. Бережи голову і ні в чому собі не відмовляй ».
До честі призначенця, він швидко взяв себе в руки і зайнявся стабілізацією регіону. При цьому не особливо дряпав очі Україні своїм сумним виглядом – гучних незадоволених заяв від керівника області можна перелічити на пальцях. При цьому Палиця зумів сказати «ша» особливо буйним любителям російського світу.
Що стосується економіки, Одеса не стала Форт Нокс або Лас-Вегасом, але як би там не було, місто таки жило.
Наше вам з пензликом або здрастуй новий начальник
За фактом Палиця став далеко не гіршим керівником області. І тут несподівано Порошенко оголошує про зміну керівництва регіону. І призначає на місце Палиці, на хвилиночку, колишнього президента Грузії! При цьому, якщо придивитися, призначення має декілька відмінностей від прийнятої в решті України практики. Ось лише декілька з них:
Порошенко призначає на посаду керівника області людини, що не належить до жодного клану української політики.
Президент розуміє, що Саакашвілі не той, від кого можна чекати повної лояльності. Президент (хай і колишній , успішної країни) і політик партії президента держави, з якого невідомо що ще вийде – це дві великі різниці, як кажуть в Одесі. І за Мішико в разі чого не заіржавіє ввічливо, але твердо сказати «Вибачте, вас тут не стояло!»
При цьому така людина направляється в місто, де всі один одного знають. І всі один з одним мають справи.
І, нарешті, Саакашвілі – єдиний керівник ОДА, якому президент вказав конкретний термін оцінки результатів роботи. «Я хочу, щоб уже через рік люди мали можливість сказати, що вони живуть краще» – такого він не говорив жодному іншому призначенцеві.
На перший погляд дивно. Але, якщо подумати, порядок в Одесі Києву не до лампочки. Спокійний, передбачуваний і найголовніше, успішний регіон може стати хорошим базисом для успіху всієї країни. Одесити традиційно критично ставляться до влади. Але якщо зробити їм добре, Одеса в боргу не залишиться.
Крім того, поганий приклад заразливий. Саакашвілі дійсно наплювати хто кому кум. І ефективна прозора робота краще десятка гучних слів. Порошенко до зарізу потрібний новий Дніпропетровськ – місто, де люди переконалися в людяності і ефективності нової влади. Але на відміну від Дніпра, це місто не повинен потрапити під вплив одного з кланів української політики – надто вже він сьогодні важливий.
Міша, навіщо тобі таке щастя?
Автор: Ігар Тишкєвіч
Все це звичайно добре. Але є питання: Саакашвілі явно не хворий на голову. Та нащо йому таке щастя? Адже своїм рішенням він:
1. Остаточно закриває собі шлях назад в грузинську політику
2. Наживає собі ворогів практично у всіх політичних і фінансових групах Україні – на Одесу (читай імпорт-експорт та контрабанду) в тій чи іншій мірі зав’язані всі
3. Береться керувати вибухонебезпечним регіоном, наробити шуму в якому спить і бачить В.В. Путін. Якого саме тільки прізвище Саакашвілі робить міцно нервовим. Можливо і не випадково на наступний день після призначення «вата» полізла штурмувати Мар’їнку. Адже саме її захищала 28-ма бригада – одеська. Викинути фортель з масовим вбивством одеситів – подарунок у дусі ВВХ. Одесити, правда, не стали розмазувати кашу і «зробили» гостей по повній. За що їм, до речі, полум’яне спасибі.
І ось тут ми підходимо до головного – інтереси самого Саакашвілі. Я, звичайно, не екстрасенс, щоб залазити в чужі думки, але трошки вгадати спробую. Отже, хто такий Саакашвілі сьогодні?
Це досвідчений політик, який з одного боку провів успішні реформи в Грузії. Але якого за це частина грузин не особливо і любить. Що цілком природньо – реформатори рідко стають об’єктами поклоніння.
Але Михайло Саакашвілі відносно молодий, розумний і енергійний. Спокійно доживати свій вік, працюючи над мемуарами – так навіщо йому таке щастя? Грузини живуть довго. І люблять жити яскраво і весело. А для цього потрібна робота, нові завдання. Але хто його такого красивого візьме в найм? Одиничний успіх в одній не найбільшій країні може статися і на хапок. А ось друга історія успіху – тенденція. І це міцно підіймає авторитет Саакашвілі. Як політика, так і антикризового менеджера.
Саме тому я схиляюся до думки, що дане призначення – одна з найбільших удач. Як для Києва, так і для самої Одеси.
Саакашвілі зробить все можливе, щоб швидко і якісно навести марафет у місті та області. Тим більше, що досвід такий-сякий є: грузинські міста Батумі і Поті тому підтвердження. Тільки зараз він буде мати щастя робити тільки те, що дає чудові результати.
Що стосується специфіки роботи – її вже видно. Саакашвілі дійсно плювати на інтереси, гешефти та зв’язків місцевих халамидників. Він буде робити добре Одесі та Одеса за це зробить добре йому. А якщо вдасться пробити закон про «порто-франко» (який вже пару місяців як обговорюють у кулуарах Верховної Ради в Києві) – відтоді і він, і місто матимуть і гроші ,і повагу, і захоплені погляди оточуючих.
А це вже особистий інтерес і мотивація. Що ой як зміцнює звичайні політичні плани.
Саме тому я таки спокійний за Одесу. Це місто і його жителів ніхто не пошле кибитки фарбувати. І, якщо у Мішико все вийде, в пантеоні великих одеситів з інших країн таки з’явиться новий портрет.
А що Саакашвілі? Та після такого він може будувати плани хоч в європейську політику (чиновники там таки цікаво живуть), хоч у власний бізнес під назвою «антикризове управління для держав». Чого вже там, підходящих держав-кандидатів на континенті багато. А живуть грузини довго.
Якось так.
Ах, так забув за Вову Путіна. А що Вова? Так, він поки крутить гудзики. Але всім вже видно, що він мішінгер і … ла-ла-ла. А коли Одесі стане добре, він і його шайка-лійка остаточно матимуть блідий вигляд і з ними ніхто не захоче гуляти по одній планеті.