Пропонуємо до вашої уваги чергову підбірку віршів нашої талановитої землячки з Ванкувера Вікторії Море. Більше її поезій, дитячих віршиків і казок можна прочитати тут.
• • •
Летів над морем, синім-синім
Обірваний листок осінній,
Він споглядав як ту спокусу
Грайливих хвиль морських красу…
Він трохи зморщився, присохнув скраю,
Втомившись врешті від життя…
Вже вітер ним не грає…
Він опустився і поплив…
Омитий піною морською,
Прийнявши тихо долю свою,
Пішов у вічність, в забуття…
•••
Восьминогий Восьминіг
Переплисти море зміг,
Працював всіма ногами
Від Гонконгу до Панами,
Від Панами до Марокко,
І уже втомився трохи,
Вирішив перепочити –
У Ірландіі пожити,
Може день, а може й сім,
Не розказував він всім,
Та мандруючи далеко,
В небі пострічав Лелеку,
Що летіла в ясну днину
На їй рідну Украіну…
•••
Спритна жабка на болоті
Комара тримала в роті –
Плиг та плиг поміж кущів,
Зарослів, чагарників,
Поспішала сивим ранком
Годувать дітей сніданком…
Жабка-татко до обіду
Запросив свого сусіда,
Іли мух та комарів,
Трохи ягід та грибів,
Пили з джерела водичку,
Що збиралась у криничку,
Потім дружно мили посуд,
Як було всього всім досить,
За собою все прибрали
І до річки пострибали
• • •
Спокійно і тепло… чайник муркоче,
Поволі в кастрюлі побулькує борщ,
Стукоче, стукоче, стукоче, стукоче,
Стукоче по шибках ванкуверський дощ…
Сосна під балконом як та королева
Розкинула в боки пухнасті голки…
Смереки і клени, смереки і клени
Неначе ті руки схрестили гілки…
І звідки те щастя, і звідки ті сльози
Течуть по щоках у чужинній землі…
Смереки і клени… світанки і роси…
В небі зграї гусей… в серці крик журавлів…