Канадський інститут українських студій (Едмонтон)
11 жовтня 2013, прес-реліз
У листопаді 2013 р. представники країн Европейського Союзу (ЕС) та країни Східнього партнерства, куди входить Україна, зберуться у Вільнюсі (Литва) на самміт, щоб розглянути такі питання, як вільна торгівля та лібералізація візового режиму. Учасники самміту будуть вирішувати, чи підписувати угоду про асоційоване членство ЕС і України, — рішення, яке значною мірою вплине на майбутнє всього пострадянського простору. Для України, зокрема, цей самміт — це унікальна нагода, щоб забезпечити краще майбутнє й уникнути так званої «сірої зони» між ЕС та Росією.
Напередодні цієї важливої події група науковців і політологів зібралася, щоб обговорити можливі наслідки для України й Европи. В Едмонтоні конференція відбулася 3 і 4 жовтня за участю Євгена Бистрицького (Міжнародній фонд «Відродження», Київ), Валерія Чалого (Центр ім. Разумкова, Київ), Джоан ДеБарделебен (Карлтонський університет, Оттава), Дерека Фрейзера (Університет Вікторії, колишній посол Канади в Україні), Олексія Гараня (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Богдана Гарасиміва (КІУС), Тараса Кузя (КІУС), Дейвіда Марплза (Альбертський університет, КІУС), Лорі Торлаксон (Альбертський університет) та Любові Жизномирської (Університет Св. Марії, Галіфакс). Круглий стіл на цю ж тему відбувся в Торонті 7 жовтня.
Учасники й гості конференції (л‒п): Петро Саварин, Богдан Гарасимів, Роман Шиян, Валерій Чалий, Юрій Конкін, Дерек Фрейзер, Тарас Кузьо, Любов Жизномирська, Роман Петришин, Євген Бистрицький та Володимир Кравченко
Конференцію організував Канадський інститут українських студій разом з Інститутом вищих студій ім. Кулів (Альбертський університет) та Український центром засобів і розвитку при Університеті ім. Ґранта МакЮена (Едмонтон). Конференція була дуже успішною. Її відвідали понад двісті осіб, які були присутні під час презентацій, круглих столів та жвавих дискусій.
У вступній промові 3 жовтня Дейвід Марплз розглянув питання «прийнятних компромісів та взаємного лицемірства», характерних перед можливим підписанням угоди України з ЕС. Хоча корупція в Україні за президентства Віктора Ющенка поглибилася, за президента Віктора Януковича вона ще більше погіршилася. Парадоксально, але Україна, здається, має кращий шанс наблизитися до Европи за правління політика, який став «головним лиходієм» Помаранчевої революції 2004 р. Уряд Януковича може просто привести Україну до Европи, а ЕС, здається, готовий піти на окремі компроміси. Проте, зазначив Марплз, оскільки можливий успіх европейської політики Януковича збільшує його шанси на переобрання в 2015 р., моніторинґ людських прав в Україні має стати пріоритетом для ЕС.
Наступного дня під час ранкової секції під головуванням Богдана Гарасиміва свої доповіді представили Олексій Гарань, Джоан ДеБарделебен та Любов Жизномирська, які проаналізували кілька важливих питань, пов’язаних із саммітом. Вони розглянули питання реґіоналізму та узгодження інтересів еліт у контексті европейських прагнень України, починаючи від президентства Леоніда Кучми та вказуючи на парадокси цього процесу. Саме президент Кучма під час свого першого терміну правління визначив членство України в Европі як один із пріоритетів. Також обговорювалося питання можливого підписання угоди у зв’язку з ув’язненням Юлії Тимошенко. Ще одна тема — це зміна ставлення Німеччини до потенційного членства України в ЕС. Доповідачі відзначили, що з 1993 р. Україна користувалася торговельними перевагами у веденні бізнесу з країнами ЕС, зокрема Німеччиною. З іншого боку, існуюча економічна криза в ЕС, ймовірно, призведе до обмеження фінансової допомоги Україні та зробить економічні реформи в ній досить болісними протягом кількох наступних років. Експертну оцінку виступам дала дискутант Лорі Торлаксон.
У круглому столі на пообідній сесії під головуванням Лорі Торлаксон взяли участь Євген Бистрицький, Валерій Чалий, Дерек Фрейзер і Тарас Кузьо. Дискусія розгорнулася навколо питання про потребу значної довгострокової підтримки України з боку ЕС в політичній і економічній сферах, якщо вона стане асоційованим членом. Також було вказано, що уряд Росії залишається ворожим до курсу України на Европу, як це видно на прикладі триваючої «торгової війни» проти України. Президент Володимир Путін виступає проти потенційного членства України в ЕС, а Росія «цілком здатна створити заворушення в Криму і, можливо, в інших реґіонах». В минулому Росія багато втручалася в українські вибори та застосовувала економічний тиск, маніпулюючи цінами на газ. Можливо, «єдиним способом покласти край зазіханням Росії була б поступова її інтеґрація в евро-атлантичний світ, усунення імперських амбіцій та підтримка демократії». Доповідачі також відзначили рішучість і єдність українського уряду й опозиції щодо задекларованої ними підтримки асоціяції з Европою та поділ українського суспільства на прихильників ЕС і очолюваного Росією Митного союзу. Із заключним словом на конференції виступив директор КІУСу Володимир Кравченко.
7 жовтня у Школі глобальних відносин ім. Мунка Торонтського університету відбувся круглий стіл, спонсорований КІУСом, Програмою вивчення України ім. Петра Яцика та Центром европейських, російських і евразійських студій Торонтського університету. У цьому засіданні взяли участь Євген Бистрицький, Валерій Чалий та Олексій Гарань, дискутанти Олег Гаврилишин (Торонтський університет) і Тарас Кузьо, та модератор Лукан Вей (Торонтський університет), які обговорили питання, пов’язані з можливістю підписання угоди про асоційоване членство України й ЕС.
КІУС хоче висловити слова вдячности всім меценатам і спонсорам, які зробили цю конференцію можливою: Канадсько-українська фундація, Канадська фундація українських студій, Українська фундація вищої спеціяльної освіти, Товариство українців самостійників, Ліґа українців Канади, Українське товариство сеньйорів ім. Марка Боєслава, Союз українок Канади–відділ при катедрі св. Івана та готельний комплекс «Шато Люї» (Едмонтон), а також Андрій і Галина Бугелі (Міссісаґа), Ніна Чиж (Торонто), д-р Тарас Фесич (Торонто), Донна Головайчук (Едмонтон), Надія Кінасевич (Едмонтон), Василь і Джуді Коблюки (Едмонтон), Юрій і Галина Котовичі (Едмонтон), д-р Лорн Кот (Едмонтон), Ада Кулик (Вашинґтон), о. Ігор Куташ (Монреаль), Василь Миколинський (Монреаль), Михайло Саварин (Едмонтон), Петро й Ольга Саварини (Едмонтон), Борис і Донна Сидоруки (Калґарі), д-р Орест і Олеся Талпаші (Едмонтон) та Данило Задорожний (Торонто).