top of page

Запали свічку пам’яті та розкажи іншим про те, як страждав твій народ

До 80-річчя пам’яті жертв Голодомору та тижня Міжнародної Освіти

Світлана Комінко (Ванкувер)

Саме в листопаді ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору, а також святкуємо тиждень  міжнародної освіти. Саме про це я хотіла би поділитися своїми роздумами на передодні цих подій.


Для багатьох мешканців Канади, Україна залишається непізнаною країною та асоціюється з традиціями мільйонної української діаспори такими, як яскравий народний костюм, веселий танець, вареники та голубці. І хочеться змінити це сприйняття,  відкрити нашу батьківщину з тисячолітньою історією та надзвичайно багатою культурою та показати все краще, що ми маємо там на Україні людям з інших держав. Адже наша земля несе в собі якусь невичерпну магічну силу і більшість іноземців, які відвідали її хоч раз в житті, не можуть просто так забути Україну та все українське. Щедра українська душа, готовність допомогти та справити гарне враження повертає багатьох туристів назад в Україну.

Все більшої популярності набирає освітній туризм, що дозволяє відкрити Україну школярам та студентам, особливо тим, що мають українське походження і говорять про себе приблизно так: “My baba was Ukrainian”.

British Columbia Institute of Technology (BCIT) вже понад п’ять років допомагає, як українській, так і канадській молоді будувати партнерські стосунки та здобути такий цінний сьогодні міжнародний досвід.  Восени 2007 року делегація викладачів та студентів з України посадили калину на кампусі BCIT в Бернабі, яка милує своїм білим цвітом навесні. Так, як росте калина, росте кількість освітніх проектів  між Канадою та Україною. Щороку відбувається обмін між студентами та викладачами, а влітку 2012 року група студентів та викладачів із Західної Канади прийняли участь у першій літній школі, яка пройшла в Берліні, Кракові, Тернополі, Львові та Києві.

Викладачі та студенти з Канади прибули до України


“Я завжди пам’ятатиму 10 днів, які ми провели  в Україні. Для усіх нас – це був неймовірний досвід. Скажу без перебільшення, що перебування  в Україні було найскладнішою частиною нашої студентської подорожі, що запам’яталась сильною комуністичним присутністю, незвичними надписами кирилицею, рідким використанням англійської мови. Це все просто виштовхнуло усіх нас поза зону особистого комфорту. Але не дивлячись на труднощі, Україна залишила в наших серцях найтепліші спогади, особливо  спілкування із студентами Тернопільського Національного Економічного Університету. Їхня відкритість, доброта, турбота про нас були завжди присутніми чи то на лекціях та екскурсіях, які ми відвідували разом, чи то під час прогулянок по місту, чи навіть під час “шопінгу”.

Студенти з Канади та України у Львові. Літо - 2012


За цей короткий час ми стали друзями. З їхньою допомогою, ми мали можливість відкрити для себе Львів та Київ і де б ми не були, ми всюди були оточені історичним минулим. Саме тут, вперше для багатьох з нас, ми дізналися про політичні репресії, Голодомор , який забрав у вічність мільйони українців, що померли від голоду. Україна дала мені незабутній досвід та навчила мене сприймати світ по-новому”, ділиться враженнями студентка Технологічного Інституту Північної Альберти (NAIT), Сандра Спенсер.

Відвідуючи  музей політичних репресій та голодомору, студенти слухали розповіді очевидців і дивувались, чому про це не розповідають в Канаді на уроках історії. “Український Голодомор” перевернув мою свідомість, коли я дізналась скільки людей невинно пішли із життя, говорить Андреа К’юмінгс, студентка Технологічного Інституту Британської Колумбії (BCIT).

Цього року ми будемо вшановувати 80-річчя пам’яті Голодомору і наш громадянський обов’язок не лише запалити свічку і помолитися, але й розповісти іншим, щоб знали як невинно вмирав від голоду наш працьовитий народ на самій родючій в світі землі.

Влітку 2014 року BCIT запрошує знову на літню школу в Україну. Учасники матимуть змогу побачити різницю у бізнес практиках Західної та Східної Європи, дізнатись про найвизначніші історичні події, що відбувались в Європі у XX столітті, подорожуючи від Берліну до Києва протягом чотирьох тижнів.

1 view0 comments
Post: Blog2_Post
bottom of page