Великодній кошик

Уляна Йордан (Ванкувер)

Ось і знову весна, і незабаром Великдень. Більшість з нас понесе у церкву кошичок з свяченим. А що ж у цьому кошичку?

По-перше, все, що не можна було їсти у Великий піст: м’ясне (шинка і ковбаса) та молочне (сир, масло і яйця без шкаралупок), а також хліб, випечений на яйцях і маслі (Паска або бабка або і те і друге, залежно від регіону).

Цієї їжі повинно бути небагато, з  розрахунку на сніданок після церкви, коли за традицією їдять тільки свячене. Греки також кладуть вино і оливкову олію в пляшках, оскільки вони теж були заборонені в піст.

З назвами Паска і бабка є велизна плутанина. На Східній Україні, за прикладом Росії, Паскою називають спеціально прикрашену пірамідку з утрамбованого сиру, а паскальний хліб називають кулічом (не дуже солодкий прикрашений кольоровим цукром хліб) або бабою (бабу ще можуть полити алкоголем для повнішого смаку і туди додають набагато більше цукру ).

На Західній Україні, звідки більшість емігрантів першої і другої хвиль, котрі і започаткували канадійсько-українські традиції, Паска – це дуже прикрашений завитками з тіста хліб на яйцях і маслі, а бабка – менш красивий, але солодший хліб з родзинками (ізюмом). Саме так їх і розрізняють в моїй церкві.

По-друге, у кошик кладуть сіль і воскову свічку, яку запалюють перед посвяченням кошичка, як символи нашої віри. Ісус Христос казав своїм учням, що ми повинні бути «сіль землі» і «світло для світу».

По-третє, у кошик кладуть хрін, як символ гіркоти гріха, від якого Ісус нас відкупив своєю смертю і воскресінням.

Часто у кошичок кладуть також баранця або ягнятко, випечене з тіста у спеціальній формі або вирізьблене з масла, як символ Ісуса, що приніс себе в жертву за гріхи світу.

У Канаді в кошичок часто кладуть шоколад  для дітей, оскільки під час посту тут відмовляються від шоколаду (в Україні шоколад спеціально не виділяють, але не їдять в піст, бо він містить молочні складники).

Крім того, кошичок прикрашають гілочками барвінку, першими квітами, кладуть крашанки і писанки. Крашанки – це зварені на твердо в воді з цибулевим лушпинням яйця, тому крашанки червоного кольору і їстивні. Писанки пишуть з допомогою воску і барвників (для тривкості зараз використовують хімічні барвники, вони можуть бути отруйними) на сирих або видутих яйцях і не їдять, а зберігають з року в рік.

По дорозі до церкви і додому кошичок прикривають від пилу вишитою серветкою. Перед посвяченням серветку, а також всі обгортки і кришки знімають, щоб свячена вода попала безпосередньо на їжу.

Все, що було посвячене, а не з’їлося (паперові серветки, обгортки,фольгу від шоколаду, шкаралупки від крашанок, залишки їжі, яка зіпсулася) не викидають, а закопують, де люди не ходять (наприклад, в кутку городу) або спалюють.

Смачної вам Паски і ковбаски!

Вперше опубліковано 03.04.2012 р.