Чорноморець (Ванкувер)
Сьогодні о десятій ранку почалось судове слухання за позовом Консисторії Української Православної Церкви Канади проти парафії св. Петра і Павла, що у Нью Вестмінстері. (Дивіться подробиці в попередній статті). Кореспондент УВ також був присутній у судовій залі в якості спостерігача.
Якщо ви не є підсудний, то Верховний суд Нью Вестмінстеру справляє дуже приємне враження. Відповідно і мешканці цієї охайної будівлі – запобігливо ввічливі, починаючи з чергового на паркінгу. Адвокати нагадують пілотів авіаліній з валізками на колесиках, а їх помічниці – стюардес. Форма у них – костюми від Армані, американська посмішка та блискучі чорні черевики човниками.
Адвокат від Консисторії мав на руці важкий золотий ланцюг: він виступав першим, говорив хвилин 25, був обережний у висловлюваннях. Закінчив тим, що має недостатньо документів від опонентів і потребує більше часу для їх перегляду.
Потім піднявся адвокат від парафії церкви св. Петра і Павла, говорив менше і тихіше, можливо тому, що сам користувався слуховим апаратом. Захисту від парафії також бракувало паперів від іншої сторони, а також можливості заслухати свідків.
Уважно вислухавши обидві сторони, суддя зробив висновок, що сьогодні, за один день в цій справі об’єктивно не розібратись і переніс засідання на осінь, або ще пізніше. В якійсь мірі це хороша новина для обох опонентів, бо Великодний піст не найкращий час зводити рахунки та ще й між братами по вірі. Тепер можна спокійно віддатись думками до підготовки до свят.
А з іншого боку, готуйте панове грошенята і не маленькі – мається на увазі, що послуги адвокатів, як і уся судова тяганина, зрозуміло, не безкоштовні для обох сторін. Раптом мені на думку прийшла казка про двох ведмежат, які знайшли голову сиру і не змогли його поділити порівну. Тоді за справу взялася лисиця, яка відкушувала від кожної половини доти, доки від сиру не лишилось дві крихти (але вони були рівні). Чи не поводимось часом ми як ті ведмежата годуючи адвокатів сиром?
Чи не краще сісти за стіл та вирішити питання без лисиці? Переконаний, що парафіян фінансове питання цікавить мало, але зацікавленість мати свою церкву, і тепер обов’язково Київського Патріархату – величезне. Доказом тому є те, що зал суду був повен людей – ще й стояли, і це в робочий день.