Віталій Кубацький (Ванкувер-Тернопіль)
Вперше за 4 останніх роки довелось зустріти Йорданські свята у рідному місті. Взагалі цілий день думалось – Тернопіль це клас! Попри всі принади та комфорт закордонних подорожей, виявилось що зимова мандрівка до рідного міста вартує більше, ніж поїздка в Мексику чи якусь там Домінікану.
Різдвяні свята тут відчуваються якось органічно, природно, урочисто. “Христос народився! Славімо його!”, “Христос хрещається! В річці Йордані!” – лунають привітання на вулиці, ще раніше, на світанку, мене розбудили церковні дзвони, а на зупинці, чекаючи тролейбус, слухаю із гучномовця колядки.
На ці кілька тижнів навіть призабулись політика, економічна криза, свавілля та безлад в державі, натомість прийшла уже призабута ейфорія родинного свята, сімейного затишку та якогось наївного дитячого відчуття, що “все буде добре”.
“А той третій празник – святе Водохреща, радуйся, ой радуйся земле, син Божий народився” – співається у популярній колядці. В 2013 Хрещення Господнє знаменувалось хорошою зимовою погодою – лапатий сніг, невеличкий морозець, святкові Богослужіння із посвяченням води по всіх церквах, люди ходять по вулиці із пляшками та збанками та всілякою посудиною для цілющої йорданської освяченої води.
Окремі сміливці вже від ранку купаються в ополонках, воду в яких перед тим освятили священики.
На набережній Тернопільського ставу відбувся спільний міжконфесійний водосвятний молебень. Чудовий приклад єднання своїй пастві надали представники різних церков Тернополя.
А хто чемно відстояв на морозі Службу Божу – отримав окрім свяченої води ще й додаткову винагороду – веселу виставу “Маланку” із традиційними персонажами українського фольклору.
В центрі дійства – веселий простакуватий Дід, і рум’янощока молодиця Маланка, яка демонструвала присутнім як вона вправно порається по господарству, доїть козу та ще й погуляти і потанцювати вміє. “А наша Маланка, гарна й роботяща, вона так гуляє, як дівка путяща..!” – підспівували і пританцьовували також гламурний жидок Мошко із жінкою Суркою, і хитрі Циган та Циганка.
На шум прибіг навіть злий НКВДист-міліціянт, що оголосив веселу компанію “зборіщем врагов народа” і погрожуючи пістолетом уже було потягнув усіх до тюрми, та добре, що вчасно нагодився сміливий Козак і шаблею швидко втихомирив окупанта. Саме так, добро завжди перемагає зло, тому знову ж таки, покидав святкування із думкою що “все буде добре”.
Як це виглядало – дивіться відео нижче:
Comments