Віталій Кубацький (Ванкувер)
Продовжуємо студентську тему на сторінках УВ (початок тут). У цій статті спробуємо розглянути важливі практичні моменти щодо перших кроків у Ванкувері.
•••
Після прибуття: оформлення документів
Будемо вважати, що імміграційний контроль ви пройшли успішно, отримали свій study permit i work permit (не прогавте!). Далі постарайтесь оформити необхідний пакет наступних канадських документів у перші ж дні:
1. SIN (social identification number) – завітайте до відділення Service Canada та отримайте ідентифікаційний код (будуть потрібні ID (паспорт) та work permit) – без SIN номеру вас не візьмуть на роботу (легально).
2. Bank account – персональнийрахунокможна відкрити у будь-якому банку Ванкувера, потрібні будуть паспорт, study permit, постійна адреса в Канаді (хостел чи готель не підійде, тоді «позичте» адресу у друзів) та, часто, SIN номер, студентський квиток. Відкриття та обслуговування студентських рахунків як правило безкоштовне – вимагайте у банках Ванкувера!
На цей рахунок буде нараховуватись ваша зарплата і він буде містити вашу «робочу історію» – де і скільки ви працювали. Будьте обережні, адже в майбутньому вам часто доведеться показувати роздруківку руху коштів по вашому рахунку для канадської імміграційної служби (обов’язкова вимога при продовженні візи та ін.). «Payroll deposits» поза часовими рамками вашого work permit, регулярні депозити чеків невідомого чи недозволеного (за умовами вашої візи) походження можуть вам створити серйозні проблеми в майбутньому.
Зрештою, якщо ви бажаєте тримати свою робочу історію окремо від імміграційної, завжди можна відкрити два чи й більше банківські рахунки у різних банках (студентська голова швидка на «винаходи», але це все на ваш страх і ризик – маніпуляції із канадською легальної системою, навіть досить невинні, можуть погано закінчитись).
3. Government ID – дуже важливий документ. Завітайте у ICBC, та замовте за невелику суму British Columbia ID (BCID) – пластикова картка терміном на 5 років (видадуть якщо термін вашої візи 6 міс і більше) не відрізняється за виглядом від карток для «справжніх канадців».
Канада – це країна ID, яке потрібно із собою носити постійно – його вимагатимуть у клубі, барі, при купівлі алкоголю, у банку, підписанні важливих документів і тд. Носити з собою український паспорт не рекомендуємо – легко загубити, а також він викликає багато непотрібних запитань по типу «а хто ви, звідки, скільки часу в Канаді, по якій візі, на який термін і т.д.».
4. Canadian credit card – тут це не розкіш, а засіб щоденного користування. Причому часто для рентування житла, автомобіля, бронювання готелю, підписання контракту на мобільний телефон і т.д. наявність кредитки є обов’язковою (той факт, що ви маєте необхідну суму готівкою чи на банківському рахунку вам не допоможе – бюрократія всесильна навіть у Канаді).
Набагато легше отримати кредитку в якості студента, ніж робітника (парадокс!). Більшість банків вимагають від новоприбулих грошову заставу за відкриття кредитного рахунку, але ви можете спробувати подати заявку кілька раз і без застави (це було можливо на момент написання цієї статті, наприклад, у СІВС банку).
Порада: вказати свій «occupation» як «student», навіть якщо ви працюєте під час практики, солідний річний прибуток (20 – 25 тис дол. достатньо), рент 400-500 дол в міс. – з досвіду, така комбінація даних має хороші шанси на позитивний результат. А ще краще підійти до промоутерів кредитних карток на вулиці, у супермаркеті – у вас як правило запитають лиш ID – давайте канадське ID, не український паспорт! Також можна заповнити «акційну аплікацію» онлайн, завітавши на сайт свого банку (де у вас chequing and/or savings account).
•••
Житло у Ванкувері
Умовно можна визначити 3 типи найбільш популярних рішень житлового питання для наших студентів.
1. Рентування квартири «у складчину» – ви знаходите пару-трійку друзів і винаймаєте житло у власника, ділячи рент на всіх. Наприклад, у даунтауні Ванкувера рент 1-спальної квартири (у Канаді житло рахується по спальнях (bedrooms) – one-bedroom appartment це вітальня, спальня та кухня, часто інтегрована у вітальню) вам обійдеться приблизно 1200 дол., +/- 100-200 дол. залежно від площі, розташування, комфорту, меблів і т.д. Тобто розділивши на кілька чоловік вийде досить доступна сума у 300-400 дол.
Врахуйте, що для того щоб зняти квартиру «з нуля», тобто стати першочерговим наймачем, вам, як правило, доведеться підписати контракт терміном на 1 рік, а також від вас можуть вимагати додаткові документи (підтвердження імміграційного статусу, фінансової спроможності, кредитну картку, рекомендації із попереднього місця проживання і тд.). Простіше буде знайти квартиру з уже підписаним контрактом, тобто підселитись до основного наймача. Дивіться відповідну рубрику на craigslist (місцева універсальна «дошка оголошень»).
Варто зауважити, що компанії, що здають квартири в рент мають жорсткі правила щодо умов проживання, наприклад у 1 спальній квартирі як правило дозволяється проживання максимум 2х чоловік, то ж якщо ви плануєте там поселитись втрьох чи чотирьох доведеться окремо домовлятись із менеджером (спробуйте пошукати менеджерів із Східної Європи чи екс-СРСР, вони більш гнучкі у цьому плані).
2. «Home stay» або рентування окремої кімнати у приватному будинку. Класичний хоумстей передбачає, що ваша плата (700-900 дол. в міс) включатиме проживання та харчування (як правило, коледж запропонує вам такий варіант ще до приїзду). Але можна і просто знайти кімнату, де ви платитимете лиш за житло та частку комунальних послуг.
Мінусом такого варіанту є певне обмеження приватності (все таки ви живете у когось вдома), тому любителям гучних вечірок, нічних походів, непередбачуваних гостей такі умови не дуже сподобаються. Хоча, можливо, ваші пріоритети це спокій, тиша, і «навчальна» обстановка – тоді вам сюди.
Тим, хто бажає проживати в українській домашній атмосфері, рідному мовному та культурному середовищі, варто пошукати українську родину, яка здає кімнату в рент. Це найпростіше зробити в колі місцевих церковних громад – просто попитатись у людей, чи розмістити оголошення в церковному холі або друкованому церковному бюлетені, не забудьте про рубрику оголошень УВ.
3. Хостел (готель) або гуртожиток. Хороший «пожежний» варіант, якщо немає часу чи можливості займатись пошуком більш приватного житла, або терміново потрібно десь переночувати. Проте ви можете поселитись в хостелі і на тривалий термін. З допомогою Інтернету ви можете забронювати собі місце в одному з кількох десятків студентських хостелів у Ванкувері, за цінами від 10 до 70 і більше дол за добу.
Умови проживання в хостелах (особливо дешевих) можуть бути досить жорсткі: від 2 до 8 чоловік в кімнаті, спільна на поверх кухня, санвузол, плюс ванкуверський «ексклюзив» – клопи (дуже поширена зараза серед хостелів Ванкувера), також вашими сусідами можуть опинитись досить підозрілі суб’єкти. Чим нижче ціна, тим вища вірогідність «небажаних явищ».
Більшість студентських хостелів знаходяться в районах Downtown Eastside (East Hasting Street і околиці), що є ще одним мінусом (сусідство місцевих бомжів та наркоманів). Проте, при дотримані елементарних правил безпеки та адекватній поведінці, Downtown Eastside буде менш небезпечний порівняно, наприклад, із нічною київською Троєщиною.
Якщо ви пройшли українські гуртожитки, любите пригоди, непередбачувані знайомства, шумні колоритні компанії, і брудним душем чи запахом марихуани вас не злякати – хостел є досить бюджетним варіантом перебитись на перших порах.
Також при всіх видах ренти вам доведеться внести грошову заставу – 50% місяцної оплати в якості security deposit, якщо ви не порушуватиме умов контракту по найму, його вам повернуть після виселення з квартири. Додатково доведеться оплачувати послуги BC Hydro (електрика) та Інтернет/ТБ, це ще приблизно 30-60 дол. до квартплати.
При виборі житла враховуйте не лише ціну, але й розміщення – транспорт у Ванкувері не з дешевих, проїзний квиток на місяць коштуватиме біля 80-100-140 дол (залежно від «зони» проїзду), плюс затрати часу, тому часом краще дорожча квартира за 5-10 хв ходьби від школи, ніж дешевша але за годину їзди автобусом чи поїздом.
West End, Yeltown, Gastown – дорогі, але чисті, безпечні, молодіжні райони даунтауну, близько до популярних коледжів та місць відпочинку, клубів, ресторанів і т.д. Всюди можна дійти пішки при бажанні, тому зекономите на транспорті та відчуєте Ванкувер «по повній».
Kitsilano, West Side, Commercial Drive, South Vancouver, North Vancouver, Burnaby, Metrotown, New Westmister – все більше віддалятимуть вас від даунтауну, але якщо ваше житло близько станції метро, то можна зекономити на квартплаті та відчути тихий шарм спальних районів, приватних забудов із садочками та городами і т.д.
Coquitlam, Richmond, Surrey – забере трохи часу добиратись (до 1 год і більше в метро та автобусах), в Surrey також досить криміногенна обстановка, якщо ви вже поселились там, будьте уважні та обережні.
Яскраво виражених «етнічних» районів поселень українців у Ванкувері немає, але якщо є бажання жити посеред своїх, то можна попитатись про будинки, де наші люди займають по кілька квартир, чи є менеджерами (домоуправителями).
•••
Пошук роботи у Ванкувері
Зважаючи що ви є студентом hospitality programs, щоб виконати умови вашого work permit вам буде потрібна робота, яку можна «підігнати» під виробничу практику (тобто в основному готельно-ресторанний бізнес).
Це як правило малоплачувані та некваліфіковані роботи (entry level positions), з яких починають більшість новоприбулих: покоївки і прибиральники (housekeepers), посудомийники (dishwashers), кухарі (chef, line-cook, food counter attendant, barista), продавці та касири (shop assistant, cashier), доставка піци (pizza delivery), парковщики (valets), офіціанти та їх помічники (server, busser, hostess), бармени (bartender, bar-back), консьєржі та прислуга в готелях (receptionist, host, room-service, bell-boy) і т.п.
Зарплати на подібних роботах коливаються десь у межах 9-14 дол за год., мінус відрахування на податки (біля 12-14%), тобто біля 70-100 дол. в день. Проте, якщо ваша посада передбачатиме чайові – заробітки можуть подвоїтись (а то і потроїтись-почетверитись) за рахунок щедрих клієнтів. Офіціант чи бармен у «рибному» місці може заробляти більше ніж кваліфікований випускник канадського університету, тому це чи не найбажаніші позиції для українських студентів.
Врахуйте, що в hospitality бізнесі зміна може тривати не 8, а менше – 5-6 годин і рідко хто з роботодавців запропонує вам повноцінний 40 годинний робочий тиждень (не забудьте, що згідно «студентського» work permit сумарна кількість робочих годин не може перевищувати кількість годин навчальних, проведених на академічних програмах у вашій школі). Якщо ви серйозно налаштовані на заробітки, і готові проігнорувати візові обмеження, то доведеться підшукати кілька роботодавців із гнучкими графіками роботи.
Не будемо лякати тих учасників Work and Study, хто приїжджає у Канаду з надією застосувати свій український досвід спеціаліста – «мінімалка» по зарплаті та ресторанно-готельна індустрія це далеко не вирок, з часом можна буде підшукати і кваліфіковану та прибутковішу роботу, особливо якщо у вас є спеціальні навики, що не потребують офіційної процедури підтверджень дипломів (наприклад програміст чи автомеханік).
Проте чим вищий «рівень», тим вірогідніше, що канадський роботодавець вимагатиме від вас наявності постійного імміграційного статусу (permanent residence) або тривалого повноцінного work permit (не «студентського»).
Як шукати роботу?
Найпопулярнішим методом традиційно є пошук оголошень про найм (craigslist) і розсилка резюме (або їх фізична «розноска»). Декілька порад щодо резюме (специфіка Work and Study):
– не беріться складати резюме самотужки, якщо у вас немає попереднього канадського досвіду у цій справі, попитайте поради у викладачів в коледжі або більш досвідчених товаришів.
– не лякайте потенційних роботодавців своєю освітою та «високими» кваліфікаціями, якщо шукаєте «просту» роботу (правила «overqualified» поки що ніхто не відміняв). Якщо шукають помічника кухаря, не пишіть, що ви закінчили фізико-математичний факультет із відзнакою чи працювали у міністерстві закордоннних справ. Це буде вам мінус, а не плюс, краще ці моменти біографії опустити – graduated from college/highschool є достатньо.
– роботодавці в першу чергу цінують досвід, а не академічну освіту (нa entry level positions). Якщо у вас немає потрібного досвіду, ви все ж таки можете його «дописати», адже більшість ресторанних «спеціалізацій» можна опанувати за пару годин, якщо голова на місці. Натомість пробіл у графі «experience», суттєво знизить ваші шанси навіть на позицію посудомийника.
– обов’язково вкажіть «рекомендації/references», навіть якщо це будуть контакти українських роботодавців (їх навряд чи хтось перевірятиме). Звичайно, краще по можливості давати канадські чи американські references.
– не забувайте про дрібнички – наприклад, не вказуйте свій email як pupsik91@mail.ru, зареєструйте офіційний (ім’я та прізвище в адресі) email на солідних доменах (gmail, hotmail, yahoo). Також обов’язково вкажіть свій контактний телефон.
– старайтесь не вручати резюме рядовим працівникам (касирам, охоронцям, консьєржам), а просіть персональної зустрічі з менеджером закладу – кращі шанси, що на вас таки звернуть увагу.
Ще кілька «житейських» порад:
– пошук роботи може бути досить тривалим та виснажливим. Не впадайте у відчай якщо після розсилки сотні резюме ви отримали нуль відповідей. Це типова ситуація навіть для канадців із досвідом (економічна криза все таки!). Продовжуйте шукати – результат буде.
– хороше резюме це добре, але хороше знайомство це набагато краще (це не про корупцію, це про т.зв. «networking»). Персональна рекомендація для роботодавця буде стократ вагомішим аргументом, ніж «супер-резюме». Тому знайомтесь з новими людьми у Ванкувері при кожній можливості (особливо із тими, хто працює в «індустрії»). Тут скромність – ваш ворог, не комплексуйте і не соромтесь у розмові тактовно згадати, що ви шукаєте роботу і будете дуже вдячні за цінну пораду.
– «обіцяти не означає одружитись», або ванкуверські роботодавці рідко коли скажуть вам свої справжні наміри щодо вашого резюме. Часто менеджер вам захоплено розповідатиме, що ви є саме та людина, яку він вже довго шукає і вам зателефонують на протязі тижня і т.д. – не спішіть розслаблятись, це стандартний канадський «ввічливий підхід» до шукачів роботи, яких може бути пару десятків за день. Ваше старанно виписане резюме часто помандрує прямо у сміттєвий кошик відразу після того, як ви закриєте за собою двері. Тому, замість того щоб марнувати час і чекати свого щастя «на протязі тижня», продовжуйте шукати далі.
– спробуйте т.зв. staffing agencies, які тренують тимчасовий (допоміжний) персонал (temporary staff) для різних клієнтів. Наприклад, для багатьох новоприбулих відправною точкою у hospitality бізнесі стають banquet-serving agencies (такі собі «офіціанти за викликом»), де після короткого тренінгу вас відправлятимуть працювати у бенкетних залах різних ванкуверських готелів. Це гарна можливість здобути перший канадський досвід для свого резюме та мати хоч якийсь підробіток. Відвідайте вебсайти найпопулярніших агенцій в цій категорії – DMH, EWR, VWR.
Більше цікавих і корисних порад для новоприбулих українських студентів читайте у наступних випусках УВ – далі буде.
Comments