The New York Times: Тривожні тенденції в Україні

The New York Times, 24 жовтня, 2012 року

Автори:

Гілларі Клінтон, Державний секретар США

Кетрін Ештон, Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики

Минув 21 рік з часу здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу.  З того часу українці домоглися чималого прогресу в реформуванні і модернізації своєї країни. Україна також стала важливим партнером у вирішенні низки актуальних глобальних і регіональних проблем – від ядерного нерозповсюдження до продовольчої безпеки і залагодження невщухаючих конфліктів.

Зараз для України важливий етап.  Багато хто з її сусідів у Центральній і Східній Європі показали всьому світу, чого можна досягти в плані демократизації та економічного процвітання.  Україна має можливості зробити те саме.  Тепер українським урядом повинні бути зроблені важливі кроки для повної реалізації потенціалу.

Це особливо справедливо, коли йдеться про зміцнення демократичних інституцій для забезпечення дотримання основних свобод.  Українські парламентські вибори наприкінці цього місяця будуть важливим лакмусовим папірцем для цих інституцій.  На даний момент є деякі тривожні тенденції, що підтверджуються останніми проміжними доповідями місії зі спостереження за виборами Бюро з демократичних інститутцій і прав людини ОБСЄ.

Ми стурбовані повідомленнями про використання адміністративного ресурсу на користь кандидатів від правлячої партії та про труднощі, з якими стикаються деякі ЗМІ.  Крім того, ми стурбовані продовженням практики проведення Центральною виборчою комісією закритих зустрічей перед своїми засіданнями та відсутністю представників деяких політичних партій в окружних і дільничних виборчих комісіях.  Роздача виборцям фінансових або матеріальних благ – це ще одне явище, яке треба розслідувати і зупинити.

Ми висловлюємо жаль, що лідери опозиції, через засудження їх у ході судових процесів, які не відповідали міжнародним стандартам, позбавлені права участі у парламентських виборах. Український уряд повинен зробити щось стосовно цих вибіркових переслідувань, в тому числі у справі колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та інших колишніх високопоставлених урядовців.

Сполучені Штати і Європейський Союз виконують свою частину роботи із сприяння вільним і чесним виборам: підтримують спостерігачів за виборами, допомагають у перепідготовці персоналу виборчих комісій, заохочують освіту для виборців та захист прав кандидатів і виборців.

Але це вибори не в Європейському Союзі і не у США.  Це вибори в Україні.  Це момент, коли керівники України повинні виправдати надії своїх громадян.  Ми очікуємо від Президента Януковича і його уряду звернення уваги на ці занепокоєння – особливо забезпечення дотримання права на участь у політичному житті та доступу усіх кандидатів до ЗМІ.

Ми знаємо, що це можливо, тому що українці робили це в минулому.  Трохи більше двох років тому вони обрали президента на виборах, які багато спостерігачів вважають найбільш вільними і чесними із загальнонаціональних виборів, що проводилися у країні.  Тою кампанією Україна встановила власний високий стандарт, і треба, щоб вибори у цьому місяці йому відповідали.

Ми також пам’ятаємо про ширший порядок денний реформ в Україні.  Хоча певного поступу вже досягнуто, ми сподіваємося, що вибори матимуть наслідком енергійні й ефективні зусилля керівництва країни із просування важливих ключових реформ, у тому числі інвестиційного клімату й енергетичного сектору.  Тут на кону стоїть чимало для майбутнього України.

Європейський Союз та Україна завершили переговори щодо амбітної угоди про асоціацію, яка регулюватиме політичне зближення та економічну інтеграцію країни з ЄС, в тому числі шляхом створення глибокої і всеохопної зони вільної торгівлі.  Це дало б українським підприємствам вихід на 500 мільйонів споживачів у ЄС і просунуло б Україну по шляху до модерної європейської демократії.

Але Європейський Союз зможе рухатися вперед з таким амбіційним порядком денним лише якщо поважатимуться демократичні права українського народу, в тому числі свобода слова, свобода участі у політичному житті, свобода зібрання та свобода преси, якщо верховенство права отримає сталу основу і відбуватиметься поступ у реформах загалом.