top of page

15 березня – День проголошення самостійності Карпатської України


15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська).

Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб – червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина. (Дані Вікіпедії).

Пошановуючи цю героїчну сторінку національно-визвольної боротьби українського народу, УВ пропонує підбірку унікальних фотографій, відшукану відомим українським істориком-дослідником Володимиром В’ятровичем в архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute). Висловлюємо щиру подяку пану В’ятровичу за його працю.


Не менш цікавою є історія цього унікального фотоархіву. Як повідомляє Центр Досліджень Визвольного Руху, автором колекції є Каленик Лисюк (справжнє ім’я Василь Лепикаш) — громадський діяч, колекціонер та меценат, діяч Української Народної республіки, який в 1923 році він емігрував до США.

На початку 1939 року Каленик Лисюк разом із своїм сином Петром прибув на Закарпаття, аби стати свідком важливих історичних подій, які відбувалися тут. І не лише самому побачити їх, але й залишити для нащадків — він вирішив зняти фільм про становлення Карпатської України.

Йому вдалося зробити унікальні фото та кінозйомки, зокрема зазняти проголошення Соймом незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року (дивіться на YouTube – ред). Але заплатити за це довелося дуже дорогу ціну — в одному із боїв загинув його син Петро.

Після завоювання Карпатської України угорцями, Каленик Лисюк продовжив роботу над своїм фільмом у Словаччині. Тут через кілька місяців він провів реконструкції закарпатських подій. Цікаво, що їх учасниками були реальні вояки Карпатської січі, які вижили після березневих боїв з угорцями.

Підготовку фільму «Трагедія Карпатської України» було завершено в 1942 році в кіностудії Василя Авраменка у Нью-Йорку (читачі УВ можуть переглянути його на YouTube – ред.).

У 2009 р., уже сучасні українські дослідники відзняли не менш цікавий документальний фільм “39-й. Карпатська Україна” (Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія, студія “Експеримент”).

Цитуємо анотацію: “У фільмі наведені нові факти, причини появи і припинення існування державного утворення Карпатської України. Країни мрій. Чи могла існувати ще одна країна на початку Другої світової війни? Стратегія чи помилка Президента Августина Волошина? Людини – яка була проголошена Президентом нового державного утворення, але втекла під час збройної сутички між регулярною армією та щойно утвореним військовим угрупуванням. Ще одна правда про незалежну державу, яка проіснувала три дні із вуст свідків та істориків.”

А ось і сам фільм (29 хв.):


1 view0 comments

Comentarios


Post: Blog2_Post
bottom of page