Конґрес Українців Канади
11 квітня 2013 р.- Вінніпег
У цей день десять років тому д-р Ізраель Аспер взяв на себе зобов’язання перед Конґресом Українців Канади (КУК) висвітлити Голодомор і Перші національні операції по інтернуванню (інтернування під час І Світової війни) дуже чітко, ясно і постійно в Канадському Музеї Людських Прав.
Конґрес Українців Канади погодився стати членом-засновником музею і підтримувати цей музей грунтуючись на запевненнях, отриманих в листі Аспера. Як виявилось недавно, під час призентації дизайну музею, ці зобов’язання не дотримуються. Ключові людські історії, які зачепили мільйони канадців, іммігрантів з Центральної та Східної Європи, або були проігноровані, або мінімалізовані. Ми закликаємо керівництво музею та його Раду піклувальників поважати і жити у відповідності з раніше взятими зобов’язаннями.
Зокрема, історія канадських операцій по інтернуванню під час І Світової війни не буде висвітлена в постійній експозиції, натомість в музеї буде згадка з непоказною картиною про цю подію. В ході операцій по інтернуванню під час І Світової війни (1914-20 рр.) тисячі українців та інших східних європейців були інтерновані як “ворожі іноземці” у 24 канадські трудові табори, десятки тисяч були позбавлені громадянських прав і Вінніпег був “приймаючою станцією” для цих “ворожих іноземців”. Ці операції встановили прецедент для інших порушень прав людини в Канаді, включно з інтернуванням японців під час ІІ Світової війни та запровадженням китайського податку за голову.
Ще більш зневажливо класифікується в музеї тема Голодомору, якій відводиться незначна панель в малій, затемненій галереї поблизу низки громадських музейних туалетів. Це образливо, нестерпно і ставить під загрозу довіру до музею щодо забезпечення збалансованої та об’єктивної точки зору ключових канадських і глобальних людських правових історій. Голодомор є лінзою, через яку музей може навчати про злочини комунізму, що був відповідальний за підкорення, переслідування і знищення десятків мільйонів людей. Більше того, мільйони канадців мають особисті історії, пов’язані із злочинами комунізму, але про це в музеї немає згадки.
Виставка про Гoлодомор в подальшому може навчати та інформувати відвідувачів про використання їжі в якості зброї для придушення і знищення людей. Вона зможе заохочувати відвідувачів виступати проти схожих порушень прав людини, що спостерігаються сьогодні в інших частинах світу, таких як Сомалі та Ефіопія.
Ще не надто пізно, щоб виправити ці фундаментальні упущення і зробити музей успішним, яким ми всі його хочемо бачити. Ми просимо керівництво музею жити у відповідності раніше взятими зобов’язаннями і влаштувати в музеї:
Виставку про операції по інтернуванню під час І Світової війни;
Галерею Голодомору, яка буде служити об’єктом розповіді відвідувачам про злочини комунізму та використання продовольства в якості зброї для знищення людей.
Comments