Мірко Петрів (Ванкувер)
Початок статті читайте тут.
Сніг і лід не є рівномірно слизькими. По льоді ваш автомобіль матиме найнижчий рівень тяги при температурі яких трьох – п’ятьох градусах тепла. А при 40 градусах морозу, їзда по гладкім льоді буде немов по бетоні. Але обережно!
Сонце нагріває чорний асфальт і топить навіяний сніжок витворюючи, після заходу сонця, пасма так званого чорного льоду. Їдете по сухому асфальті, аж раптом опиняєтесь на цім невидимім льоді.
Досвідчений водій дивиться де шлях не заслонений від вітру і де вітер міг би навіяти сніжок на розігріту дорогу. Знає, що по заходу сонця точно там буде небезпека.
Вночі почуваємось більш безпечно, як правило, їдучи колесами по темній смузі, лишаючи білу смугу снігу між колесами та по боках. Але раптом являється що ця принадлива темна смуга не асфальт – а лід. Відчувши що кермо стає легким і тим самим безвладним в його руках, досвідчений водій обережно бере напрям якраз на білі засніжені смуги на дорозі. Тяга по снігу набагато перевищує тягу по льоді.
Winter Driving – Caution – Risk of Snow and Ice
Поворот взимку – основна проблема, якщо ви не досвідчений спортсмен.
На прямій, якщо гальмувати не приходиться, можна і не зауважити брак тяги. Якщо у вашому авті привід на задні колеса то ним може водити з боку на бік, тим підказуючи водію, що не все сьогодні в порядку на дорогах. А передньопривідник навіть такого попередження може не дати – поки водій не задумає який-небудь маневр, авто буде йти рівно. Поворот – це головний зимовий клопіт.
А зима для спортсменів тільки радість. Закид для них – це звикле явище, а вправляти його на льоду багато простіше, бо скорість для досягнення бажаного ефекту набагато нижча. Для пересічного водія – навпаки. Зимою всякий водій має стримуватися від того, щоби не стати нехотячи спортсменом. Для того треба раніше гальмувати, їхати повільно, і по закрутах їхати плавно не гальмуючи і не приспішуючи.
Якщо ви на закрут приїхали трішки заскоро, ваше авто перестає їхати по бажаній кривій. Їдучи по сухому асфальту це супроводжується скрипінням шин, так що навіть недосвідчений неофіт розуміє що переступає межі своїх умінь.
Коли авто неохоче слухає руля, природна реакція це керувати ще гостріше. Але тоді є ще гірше. Замість іти по кривій, авто їде навпростець де неминуче з’являється або хідник або рів. Водій відчуває брак тяги тим що кермо стає легким в його руках, без звиклої опори рухові ним.
Щасливому, тертя передніх шин, які сковзають по сухім асфальті сповільнить авто до належної міри, щоби шини відшукали тягу і повернули автомобіль на бажаний напрям. А досвідчений водій в такій ситуації спочатку попускає ґаз, потім чуть випростовує руль поменшивши тим кут керування передніми колесами.
Попустивши ґаз рівновага авта міняється додаючи тягару на передні колеса, а наскільки вони тепер стоять під меншим кутом до шляху вони відзискають тягу і почнуть знов керувати автом. Тоді вже можна гостріше керувати в сторону закруту. По снігу принцип такий самий, тільки при багато нижчій швидкості, і то без скрипіння шин.
А в спортсмена все на виворіт. Він не раз сам навмисно закидає автом. В авті із передачою на задні колеса, після рухом руля натискає він на ґаз. Задні колеса сковзають повертаючи ніс авта у бажаний напрям. Тим способом причинивши закид, тепер він керує в противну сторону від напряму закруту. Керує він в ту сторону куди йде хвіст авта.
На передньопривіднику додаток ґазу не спричиняє закид. Щоби спричинити закид задньої осі вживається ручне гальмо. Спортсмен при русі рулем шарпає ручником щоби започаткувати закид. Потім пускає ручне гальмо і натискає на ґаз керуючи в сторону ковзання задних коліс. Додаток ґазу випростовує закид, а звільненя ґазу його загострює.
Легким гальмуванням він може ще гостріше закинути автом. При вищій скорості наближаючись до закруту досить йому звільнити ґаз при керуванні рулем щоби спричинити закид. Тим він змінює рівновагу добавляючи тягу переднім колесам а зменшуючи заднім. При виході із закруту натискає на ґаз, тим елеґантно випростовуючи закид і рветься по прямій до слідуючого закруту.
Заувага новакам, – при несподіваному закиді, реакція керування рулем в сторону закиду цілком природна. Це нераз спричиняє другий ще остріший закид в противну сторону, а відповідаючи на нього навіть третий, – вже безповоротний.
При більшості нещасних випадків, аварія є спричинена невправним відрухом водія, а не браком жодної реакції. Не можу перебільшити потребу вправляти такі маневри в безпечному середовищі, і то в тім авті котрим ви звичайно їздите. Додаткові рекомендації водіння автом із заднім приводом
Не думаймо що правильно вибравши швидкість їзди по зимових дорогах, можна легко оминути закид. Однаково можливість закиду залишається – або при різкім звільненню ґазу або при гальмуванні, а й теж підчас прискорення.
В супереч від “передньопривідника”, автомобіль із заднім приводом більше схильний до закиду задньої осі. Пояснюється це просто: основна маса знаходиться на передній частині авта – це цілий силовий аґреґат + коробка передач, а задня частина завантажена доволі менше, а це значить гірше зчеплення задніх коліс з дорогою.
Це не заважає асам “фіґурного катання” водити таким автом по слизькій дорозі абсолютно безпечно.
Ситуація перша. Закрут, голий лід, повний непослух керму – значить сковзає передня вісь. Вихід один – “замінити” ковзання “носом” на закид задніх коліс. Якщо це при вищі скорості – досить звільнити ґаз, при умові, що передні колеса уже “дивляться” в сторону закруту, і якщо слизька дорога дозволяє хоч дрібочку тяги.
При нижчій швидкості навіть не думайте справитися з ковзанням передніх коліс при помочі гальм – це лиш погіршить ситуацію. Шарпніть за ручник або різко й коротко натисніть на ґаз, що витворить закид задніх коліс. Друга порада вимагає вправи та вищої чуйності бо якщо “переборщити” то ви ризикуєте оборотом на 180 степенів. Включити нижчу передачу і при різкім відпуску зчеплення ефект такий самий як шарпнення ручним гальмом.
Ситуація друга (неодмінно витвореною реакцією на першу). Баґажник починає “переганяти” капот. Вихід такий: зловити закид швидким поворотом руля в сторону закиду і в той сам час звільнити ґаз. Якщо ви на льоді то натисніть на зчеплення або посуньте важіль автоматичної коробки на нейтральне. А тут головне – випростуйте руль зразу, не чекаючи реакції! Інакше ваша дія може привести до “зміни позиції”: автом понесе противним боком і то під ще більшим кутом відхилення.
Додаткові рекомендації для водіїв передньопривідників “Їзджу зимою, тому віддаю перевагу передньопривідникам” – так рекомендують багато водіїв. Вони певніше почувають себе на закрутах і на прямій. І справді завдяки прекрасній стабільності, передньопривідний автомобіль дає водію більше почуття упевненості, ніж “задній привід”.
Передні колеса “тягнуть”, а задні послушно котятся за ними. Крім того, двигун своєю вагою навантажує передні колеса, що значно поправляє їх зчеплення з дорогою, а якщо авто застрягне, то у водія є в запасі більший резерв: повертаючи передніми не раз можна найти тягу.
Але, буває, на слизькім закруті авто не слухає керуванню, і як би водій ни крутив кермо, зачинає сковзати по прямій. Непідготовлений: природно крутить кермо ще гостріше і при тім “вдарить” по гальмах, чим виведе ситуацію поза будь яку можливість контролю. Але способів навернути автові послушність є багато.
Спочатку запам’ятайте просту істину: якщо ковзаються передні колеса, одинокий вихід це навмисний закид задом. Таке можна зробити різними способами, залежно від швидкості автомобіля.
При низькій швидкості достатньо на хвилинку заблокувати задні колеса. Тут можна лиш злегка “шарпнути”за ручник. “Ґаз” у той момент не треба звільнити.
Головною різницею у виправленню сковзання передньопривідного автомобіля від задньопривідного є те, що колеса треба направляти на дорогу, значить в ту сторону, куди автомобіль повинен їхати, а не в сторону закиду, як нас раніше учили.
При швидкості до 40-50 км/год від цього правила можна відступити: короткотривалий поворот руля у сторону починаючого закиду поможе зорієнтувати автомобіль на потрібний напрям. Ну, а дальше злегка по ґазі , “витягати” авто на прямолінійну путь.
При високій швидкості все міняється.
“Передньопривідник” дуже сильно реаґує на різке звільнення ґазу закидом задної оси. Короткохвилеве звільнення ґазу “переставляє” авто на дорозі, і досвідченому лишається лиш “добавити” оборотів і “витянути” авто на закрут.
Але у новака це не так виходить. Судіть самі – автом їде досить швидко, але замість “рятувальної” педалі гальма треба вам тиснути на “ґаз”. Повторюю – різке звільнення ґазу створює закид задної оси. І ще одно: пам’ятайте що треба дивитися тільки туди куди вам треба їхати (значить на вихід із закруту) а у жодному випадку не туди куди (і на що), “несе” ваш автомобіль!
А якщо все таки вашим автом “закрутило”, то слідуйте примір автогонщиків – по гальмах і зчеплення до долу!
Пам’ятайте: різке звільнення ґазу може причинити закид автомобіля навіть на прямій дорозі, якщо під колесами несподівано показався лід. З педаллю ґазу треба поводитися обережно: плавно й делікатно натискати і точно так само звільняти.
Якщо не хочете “фігурного катання” – ніяких різких рухів кермом! А якщо таке все ж таки почалося – то, противно, дійте рішучо. Чим різкіший поворот руля в сторону закиду, тим швидше вирівнююча реакція автомобіля. Але звернувши колеса в сторону закиду, випростуйте їх зразу, не чекаючи реакції автомобіля – інакше авто попаде в ритмічний закид в одну та другу сторону із що раз більшим відхилом від прямої.
Пам’ятайте, що ДТП є завжди наслідком не менше двох помилок. Це коли два водії роблять по одній помилці, або коли один водій зробить дві.
Приємної їзди!
P.S. В якості ілюстрації до статті, перегляньте відео “Тунель смерті”. Тунель Лефортово в Москві лежить під рікою і безперервно протікає. Зимою твориться ожеледиця, “чорний лід”, але нема смуг снігу де тяга була б надійніша. Очевидно нема й м’яких мішень а лише бетонові стіни.
По фільмі бачу що ожеледиця твориться на бічних смугах. Середна смуга без льоду. На фільмі показані випадки лише одного дня! Бачимо багато із сценаріїв які є описані в статті вище. При гальмуванні закидає зад. Відзискавши тягу на середній смузі, ковзаючись тоді на поперек дороги, авто вистрілює вбік (у протилежну стіну тунелю).
Герой фільму це водій подвійного автобуса (із причепом), який правильно зробив що натиснув по ґазі а не по гальмах. Цим він “витягнув” автобус з неймовірного закиду врятувавши його із мінімальним ошкодженням.
Вперше опубліковано на УВ – 2 грудня, 2011 р.
Comments