Черга?! У Ванкувері?! 2014?!
Моєму здивуванню не було меж! Тим більше, що черга тягнулася в Український центр при Українській церкві на Main street і 10th Ave у Ванкувері!
За свої півтора року життя тут стільки багато людей я не бачила на жодному українському зібранні. Моє перманентне прагнення дізнатись все і терміново не дає мені спокійно жити і, звичайно ж, воно мене потягнуло подивитися-роздивитися, що там відбувається.
А відбувалося там от що:
Черга людей простяглася майже до самої вулиці Main str, і в середині доволі великої зали «змійкою» звивалася по периметру аж до каси, що стояла під сценою. Я нарахувала 25 столів.
З кухні постійно хтось щось виносив, а потім жваво заносив. Жінки швидко орудували щипцями та половниками на роздачі їжі. Повітря пахло борщем і хлібом. Слинки текли, меню спонукало, доступні ціни не зупиняли. На вході стояв привітний пан, скеровуючі бажаючих попоїсти української їжі.
Люди були готові витрачати час, вичікуючи,а це могло означати лише одне – їжа того вартувала! І я пішла подивитися, хто ту всю смакоту приготував. Пішла шукати кухарів, знайшла!
Кажуть, що за три офіційні години української вечері тут нагодовують від 600 до 1 000 тисячі людей! І це прекрасно, що наша національна їжа так подобається ванкуверчанам! Наступного разу обов’язково долучуся до волонтерів, буду допомагати обслуговувати велике гастрономічне свято з гордістю причетності!
І ще одне важливе відкриття для себе я зробила сьогодні: тепер я знаю, куди і коли запрошувати своїх неукраїнських друзів, аби пригостити їх і самій почастувати смаколиків по-українські! Буду відкривати їм смак моєї Батьківщини саме тут, за місяць часу.
Світлана Бесага (Ванкувер)
Comentarios