Час і Віра: зустрічаємо Новий Рік по християнськи

о. Михайло Поздик, Українська Православна Церква Пресвятої Богородиці (м. Сюррей, Канада)

Час – це один з найважливіших і непоправних ресурсів в житті кожної людини. Вже тисячі років люди намагаються якось вести облік часу, створюючи різні календарні системи й пристрої для його виміру.

Аналізуючи хід історії ми бачимо, що календарні системи світу відбивали релігійні, сільськогосподарські, політичні й ритуальні потреби, що були характерними  для того чи іншого відрізку часу в історії людства.

Сказане вище говорить нам про те, що ми живемо в часі і залежні від нього. І все , що приходить на цей світ є залежним  від часу. Один лиш Бог, Творець всього видимого і невидимого, живе поза часом, тому, що Він також являється і Творцем часу.

Святий Василій Великий говорить: „Все, що в часі почалося, мусить мати в часі також свій кінець! Має щось часовий початок, так немає сумніву щодо його кінця!”

Отож, коли ми живемо в часі то повинні задуматись і ніколи не забувати, що в один момент ми залишимо цей світ, котрий живе в часі. Нам дуже добре відомо, що кожна людина під сонцем і згідно календаря за котрим ми живемо, має 24 години на добу, 360 днів в році і 4 пори року. Одне лиш нам невідомо, так це, – скільки років нам відведено Господом жити на землі.

Людське життя на землі відносно не довге і не являється якоюсь веселою прогулянкою. Коли ми подивимось на наше земне життя, то побачимо, що багато хто з людей несе важкі тягарі: у декого смерть забрала близьку людину,  декого поранило розлучення.

У цей споживацький вік багато людей потрапляє у полон матеріальних речей, або в залежність від поганих звичок, таких як: алкоголь, тютюн, наркотики, порнографія і інше. Інші мають важкі фізичні чи розумові вади. Багато людей має жахливі відчуття депресії або невідповідності. Всі ми до певної міри є обтяженими і струдженими. Отож, як бачимо, багато хто є полоненими гріхом, сліпими духовно, замучені сатаною світу цього.

Дуже часто ми бажаємо один одному міцного здоров’я, щастя, радості, довгих років життя і багато, багато чого іншого, що нам потрібно і є необхідним в житті. І в цьому немає нічого поганого, ні. Але, чи це все відверне від нас старість, розлучення, смерть близької людини, матеріальні труднощі, депресію, духовну сліпоту і на сам кінець, – нашу особисту фізичну смерть? Відповідь – ні.

Ніякі матеріальні речі, ніяка філософія і мудрість світу цього, не захистить нас  від життєвих турбот, горя і смерті. Постає запитання: де ж вихід? Як знайти зміст і значення нашому життю на землі?

Відповідь знаходиться в Особі Ісуса Христа, Богочоловіка, Різдво Якого ми святкуємо в цей час. Це Він сказав про Себе: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, – ніколи не прагнутиме». (Іван 6:35).

“Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та вірує в Мене, – повіки не вмре. (Іван 11:25,26). «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28). «Я дорога правда і життя.» (Ів. 14:6). Існує лише одна дорога до щастя й піднесення. Цей шлях – Ісус Христос.

Отже, тільки з Ісусом Христом, нашим Відкупителем і Спасителем ми можемо знайти зміст, мету і призначення нашого життя на землі. А щоб бути з нашим Спасителем, жити з Ним і мати тісний зв’язок, нам потрібна віра.

Віра, яку не можна купити, її можна тільки набути через святі Таїнства Церкви, через молитву і піст, через читання святого Письма і праць святих отців, через прагнення до святості, до якого закликає наш Господь.

Ось знову, з Божої ласки, ми прощаємося з старим 2011 Роком,  і вступаємо в Новий 2012 Рік. Ми прощаємося з певним відрізком часу в якому ми жили, надіялися, сподівалися, плекали… Ми прощаємося з роком, якого вже не повернути, ні змінити, ні повторити.

Апостол Павло говорить: «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,  використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.» (Еф.5:15 -17) Апостол закликає нас, щоб ми правильно використовували час,  і щоб не час нас використовував, а ми використовували час.

Тож, вступаючи в Новий Рік, бажаймо один одному Божої мудрості, щоб ми прожили цей рік згідно Його волі. Бажаймо один одному – віри. Віри, яка не буде вагатися і сумніватися в тому, що сказав Господь. Віри – яка відкриє нам духовні очі, щоб зрозуміти Богом дане нам життя, його мету і призначення.

Віри, яка допомагає зберігати мир душі в кожну хвилину нашого життя. Віри, яка звертає свої очі в небо на небесні багатства. Віри, яка повторює слова святого Василія Великого, котрий говорить:

«Небо – це країна живих, де немає ночі, де немає сну – образу смерті; де немає ні їжі, ні пиття – підпори нашої немочі; де немає недуги, болів, ліків, судів, торгівлі, ремесла, грошей – початку лиха; оправдання воєн, цього кореня ненависті, але є країна живих, що не вмерли через гріх, але живуть дійсним життям у Христі Ісусі, якому слава і сила навіки». (Гомілія на Пс. 114)

Тож, перебуваймо завжди з Богом, як і в Новому Році, так і в роках прийдешніх, щоб осягнути Царство Боже, яке починається вже тут, на землі, тепер, в цей час.

З Новим Роком!