top of page

Хто ліпить із Маркова образ мученика за «русский мір»

Сергій Горицвіт, Одеса


Надмірна популярність екс-нардепа, лідера партії «Родіна» Ігоря Маркова, який за свої минулі гріхи потрапив за грати, викликала силу-силенну суперечливих коментарів. Одні його звеличують мало не до небес, називають «борцем із режимом» і навіть безневинно страждаючим мучеником за «русский мір», інші вважають його злочинцем, політичним спекулянтом і навіть убивцею.

А ось окремі політичні діячі та аналітики аж запінилися у вихвалянні Маркова, прагнучи переплюнути один одного у своїх дифірамбах. А ще вони мають слушний привід, аби буцнути нинішню владу регіоналів, Віктора Януковича й усіх українців, які дружно виступають за євроінтеграцію. Тональність таким висловлюванням задала Держдума Росії, позицію якої озвучив голова комітету у справах СНД Леонід Слуцький: «Ми маємо намір чітко вимагати від властей України негайного звільнення Ігоря Маркова у зв’язку з безпідставним ув’язненням, саме так це бачиться в Державній думі… Все це свідчить, що влада України мстить політику Ігорю Маркову, лідеру партії «Родіна» у зв’язку з його відвертою проросійською позицією. Він завжди був і залишається прихильником приєднання України до євразійського проекту, починаючи з членства у Митному союзі».

Слідом за цим віце-спікер Держдуми РФ Володимир Жириновськи заявив, що арешт Ігоря Маркова носить політичний характер. Далі на своїй сторінці в Twitter він пише: «Здається мені, джентльмени, що режим Янузепи починає агонізувати. Ця влада така слабка, налякана і невпевнена у своєму завтрашньому дні, що готова репресувати кожного, хто їй опонує. Політичні репресії це ознака слабкості, це ознака того, що народ уже не підтримує владу. Арешт Маркова – акт залякування. Але насправді подібні речі лише розпалюють ненависть до Янузепи і його придворної камарильї. При цьому важливо те, що «свій» південно-східний регіон починає його ненавидіти сильніше, ніж «чужий» захід. Ненависть до зрадника завжди сильніша ненависті до ворога». Жериновський сподівається, що Марков у своїй боротьбі йтиме до кінця, й за ним піде сила-силенна людей. «Нам усім потрібен новий Хмельницький!» – пафосно заявляє цей скандально відомий російський політик.

В тон йому прозвучали в ці дні й заяви деяких українських (а вірніше сказати антиукраїнських) політичних діячів. На сайті громадського руху «Український вибір», його лідер, кум Владіміра Путіна Віктор Медведчук стверджує, що справа Маркова «це яскравий приклад політично мотивованого переслідування, із яким Україна «завзято» бореться під неослабним наглядом єврочиновників». Голова Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко теж подала свій голос на захист «родінців» та своїх однопартійців, які брали участь у сутичці з правоохоронцями під час пікетування Одеського обласного управління МВС: «Режим Януковича забезпечив прихід у парламент неонацистської «Свободи», влада танцює під її дудку і розгорнула політичні репресії. П’ятеро одеситів стали політичними в’язнями: Марков, Карпов, Смолін, Онопрієнко, Дорошенко. Я вимагаю від Януковича, гаранта (!!) конституційних прав і свобод, їх негайно звільнити».

Не міг не підтримати Маркова і відомий під псевдо «Онотоле» відомий ерудит Анатолій Вассерман, який під час парламентських виборів був його довіреною особою. Він назвав арешт екс-депутата «самовбивчою зрадою Партії регіонів власним виборцям».

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко, співавтор скандального закону «Про засади державної мовної політики» вважає, що справа, порушена проти Маркова в 2007 році, закрита, а рішення про її припинення було підтверджене судом першої, другої і третьої інстанції. І за строком давності його вже неможливо поновлювати.

На думку політтехнолога Тараса Безовця, арешт Маркова, який був обласканий російською православною церквою й Кремлем, удостоєний державних нагород Російської Федерації, не лише сигнал усім прихильникам союзу з Росією, але і виклик Кремлю та особисто Владіміру Путіну. Водночас це і реверанс у бік Євросоюзу. «Це означає, що всі емісари з Москви будуть мати в Україні таку само​​ незавидну долю», – зазначає політтехнолог.

Його харківський колега Костянтин Долгов, який раніше лякав Януковича шибеницею, відреагував на арешт Маркова не менш емоційно. У його записах на Фейсбуці читаємо: «Арешт Ігоря Маркова – це агонія нинішньої влади Януковича й регіоналів. Іуди й мазепи, що ведуть Україну на заклання в Євросоюз заради особистої вигоди, як вогню бояться, що Південь і Схід знайдуть нового сильного лідера. Янукович – зрадник, і його участь – повторити долю Мазепи. Сьогодні всі ми – одесити. Я за Маркова! Свободу Ігорю! Під три чорти януковичів!»

А відомий політоглядач і шеф-редактор видання «Ревізор» Олександр Чаленко, який постійно захищає погляди проросійських політиків і виступає за надання російській мові статусу другої державної, із великим задоволенням повідомив інтернетспільноту, що прихильники Маркова навіть створили в соціальній мережі свою групу на його підтримку.

А тепер про те, як виглядає нинішня ситуація з Марковим із точки зору його земляків-одеситів. Тут і серед його симпатиків і серед опонентів побутує думка, що в нинішній ситуації чи не єдиний вихід для екс-нардепа зіграти уготовану йому роль мученика за «русский мір». Саме таким змальовують лідера партії «Родіна» підконтрольні Маркову ЗМІ, зокрема, телеканал АТВ та сайт «Таймер». Хоч їх нібито збираються закрити за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, та поки що вони, як і завжди, поливають брудом своїх головних супротивників – свободівців і паплюжать українську незалежність.

В самій партії «Родіна» великий переполох. Після того, як «родінці», прагнучи звільнити свого лідера з під арешту, в ніч на 23 жовтня влаштували бійку під час блокування Одеського обласного відділення МВС, під час якої постраждали вісім працівників міліції, почалися арешти призвідників конфлікту. Брат Ігоря Маркова Олег терміново покинув Україну й подався на своє постійне місце проживання в Майамі (США). Майже вся верхівка «Родіни», щоб не з’являтися на виклики правоохоронних органів, нібито перебуває у «відрядженні». У бігах навіть завсідниця всіляких скандальних акцій і антифашистських шабашів регіоналка Ніна Кочановська, яку в місті всі знають як «міс Одеська барикада».

Попри ці непереливки і всупереч забороні міськради проводити у ці дні масові акції, близько сотні «родінців» та співчуваючих їм вітренківців 26 жовтня зібралися біля приміщення облдержадміністрації і провели щось схоже на мітинг. Не було ні партійної символіки, ні лозунгів, ні гучних заяв, ні резолюцій. Просто купка літніх людей висловлювала своє співчуття Ігорю Маркову та його однопартійцям і плакалася в жилетку. Усупереч побоюванням учасників цього сумного зібрання, присутні тут працівники міліції нікого не затримували і не перешкоджали людям «виливати душу».

А наступного дня прихильники заарештованого Маркова провели позачерговий з’їзд партії «Родіна» й обрали собі нового лідера. Тимчасовим главою партії став депутат Одеської облради Вадим Савенко. Учасники з’їзду налаштовані продовжувати боротьбу, сподіваючись, що на бік «Родіни» стануть всі жителі України, які «незадоволені діями влади, але не хочуть приписувати себе до неонацистів із «Свободи» або до бездіяльних опозиціонерів».

В Одесі супроти Маркова і його партії рішуче виступили депутат міськради, член ще досі не ліквідованої фракції «Фронт змін» Марина Багрій-Шахматова, экс-міський голова, нардеп від партії «УДАР» Едуард Гурвіц, лідер одеських ударівців Андрій Юсов та інші. А найбільш невдоволені позбавленим мандату регіоналом-«родінцем» одеські свободівці, які добре обізнані з усім його злочинним минулим. Адже він не лише поливав брудом націоналістів на всіляких антифашистських шабашах, а й сам брав участь у фізичній розправі над ними у 2007 році, влаштовував численні провокації. Тож логічно, що саме уповноважений представник парламентської фракції ВО «Свобода» в Одеській області Павло Кириленко 23 жовтня направив депутатське звернення до Генерального прокурора України Віктора Пшонки з вимогою відкрити кримінальне провадження щодо Ігоря Маркова для з’ясування його причетності до організації вбивства в Одесі 17 квітня 2009 року лідера молодіжної патріотичної організації «Ciч» Максима Чайки.

Павла Кириленка підтримали депутати-свободівці Ігор Мірошниченко, Андрій Мохник та Олександр Мирний, зажадавши від генпрокурора та очільника Міністерства внутрішніх справ України притягнути Маркова до кримінальної відповідальності за зухвале побиття учасників мирного пікету біля Одеської облдержадміністрації, який проводили члени ВО «Свобода» 2 вересня 2007 року і серед яких були літні люди, жінки та студенти. У зверненні також ідеться про необхідність перевірити факти причетності Маркова до економічних злочинів, зокрема, рейдерського захоплення підприємств – учасників ринку збору та утилізації сміття, порушення податкового та антимонопольного законодавства України. На покарання заслуговують і його покровителі – мер Одеси регіонал Олексій Костусєв та правоохоронці, які уникали розслідування зазначених злочинів.

На думку свободівців, уже давно час заборонити очолювану Марковим політичну партію «Родіна» як сепаратистську й антидержавну. На руйнацію української державності, нагнітання громадянської напруги в суспільстві та розпалювання міжнаціональної ворожнечі спрямована також і діяльність підконтрольних Маркову телеканалу АТВ та сайту «Таймер». Свободівці виступили за заборону цих українофобських мас-медіа – рупорів «русского міра».

Коли я десь з тиждень тому оприлюднив у ЗМІ ці звернення свободівців до генпрокуратури та керівництва МВС, то у коментарях до цієї публікації з’явилися досить однотипні висловлювання одеситів. Наведу лише дві цитати. «Дивно, що в культурнійбагатонаціональній Одесі ще є люди, якіпідтримують Маркова. Партія «Родіна» чужа нам. Росія стільки грошей убухала в цю провокаційну організацію і все даремно. Добре, що в ПР разібрались і тепер прижали і цю партію і її «лідера». Про таких, як він у народі кажуть: святий та божий, на чорта схожий». «Марков заклятий урка, і не йому драти горло за свободу, законність та інші демократичні цінності. Просто по одній причині – він ніколи ними не керувався. Тож нехай пожинає те, що заслужив. Місце цього бандита, якого вирядили в тогу мученика за «руський мір» – за ґратами».

0 views0 comments

Recent Posts

See All

תגובות


Post: Blog2_Post
bottom of page