ВІД РЕДАКЦІЇ: В зв’язку з тим, що УВ отримує багато листів, прохань, звернень від наших співвітчизників, які вартують уваги широкої публіки, редакція започатковує рубрику «Листи читачів». Зокрема, нещодавно ми отримали повідомлення із Чикаго (США) стосовно порушень прав українських споживачів однією поважною міжнародною телефонною компанією. Пропонуємо до вашої уваги наступний текст.
Української вимагай!!!
Ростислав Гриньків, заступник голови Чиказького осередку ВО «Свобода» (США)
Дуже часто ми навіть не задумуємось, чому зв’язуємось з тією чи іншою компанією, користуючись певним асортиментом їх послуг. Але, насправді, є обставини, які є дуже важливими, якщо не для усіх нас, то, звісно ж, для більшості. Це – національний чинник.
Особливо, це помітно далеко від дому, в наших невеликих українських оазах закордоном. Якщо більшість країн Європи запускають домашні програми з підтримки вітчизняних товаровиробників, як-от «шотландська гордість» чи іспанська програма «підтримуй наше», то поза межами своїх країн нам доводиться самим підтримувати одні одних. А тому співпраця, взаєморозуміння, а особливо взаємоповага є вирішальною у таких стосунках.
Саме з таких міркувань я особисто, як і чималенька частина моїх знайомих вирішив підтримати декілька років тому українсько-канадійську телекомунікаційну компанію «Кантор» (KANTOR TELECOM), здебільшого у питанні телефонних дзвінків в Україну.
Тривалий час, ні я, ні мої друзі (за яких почуваюсь відповідальним, порекомендувавши цю послугу), не мали жодних проблем у спілкуванні з працівниками компанії, вирішуючи чи то питання оплати, чи додаючи нові номери телефонів, завжди приємно спілкуючись рідною мовою.
Та нещодавно почав отримувати чималеньку кількість дзвінків від здивованих друзів, що, мовляв, якість послуг різко погіршилася, а що найголовніше, до них все частіше звертаються на «общєпанятнам», нагадуючи старий совковий стиль обслуговування, на додачу до мовного питання, яке часто зводиться до банального «а какая разніца».
При всьому розумінні потенційних закидів типу «ми ж в Америці чи Канаді» чи «вони теж шукають роботу», ми повинні розуміти, що за них є кому дбати. А хто про нас подбає? Хто захистить наші права споживачів, адже чимало людей спілкуються англійською не достатньо добре, щоб порозумітися. Тобто, їх ставлять перед вибором: або дзвоніть тоді й тоді, коли працює «Валодя», або ж «я атвєчу на всє ваши вапроси».
Скористався вільним часом, щоб і собі переконатися у невтішних змінах в політиці обслуговування, я був шокований хамством працівниці Ольґі, що відмовлялась покликати будь-кого з керівників відділу, розповідаючи про їх відсутність і цікавлячись…причинами небажання спілкуватись на «общєпанятнам». Українською чимало працівників не володіють ще й тому, що до «Кантора» прийшла і нова керівник відділу зв’язків з громадськістю, Ольґа Дмітрієва, яка очевидно не вважає пріоритетним український вектор в наданні послуг.
Отож, абсолютно логічним є запитання, чи керівництво компанії, ознайомлене з таким станом речей, і якщо так, чи планує підтримати чималу кількість україномовних клієнтів хоча б одним працівником щоденно, без приниження українців, яким вкотре нагадують про наболілу мовну проблему вдома?
Чи не пора нам навчитися себе поважати? А якщо у керівництва компанії відсутня будь-яка культурна складова в їх стратегії, то чи не слід нам самим вдатися до економічних дій, а саме перекинутись на чималеньку кількість альтернативних провайдерів. На сучасному етапі, навіть з хати не потрібно виходити, щоб активувати «Ґугл-войс» чи «Скайп»-дзвінки в Україну!..
Саме в єдності та взаємоповазі – наша сила, а тому зовсім би не хотілося перетворювати колись приємні відносини на вияснення стосунків. Тепер, слово за керівництвом «Кантора»!..
ПС. Сподіваємось, що керівництво «Кантора» візьме до уваги це звернення від своїх клієнтів і надасть офіційне пояснення стосовно ситуації, що склалась. Редакція УВ готова опублікувати точку зору представників компанії, якщо таке прохання надійде.
Comments