Уляна Йордан (Ванкувер)
Свято Йордана завершує Різдвяний цикл, хоча формально до нього належить також Стрітення, 40 днів після Різдва, коли маленького Ісуса принесли в Храм і старець Симеон і праведна Анна зустріли його. Але воно припадає на 2-ге лютого за новим стилем (15-те за старим) і не дуже поєднується з Різдвом. Часто в цей час вже починається Великий Піст і його особливо не святкують.
Йордан – це народна назва свята. Також ще можна почути «Водосвяття». Вірна назва – Хрещення Ісуса або Богоявлення (Святий Дух злетів у формі голуба на Ісуса і всі чули голос Бога-Отця) – Theophany. Назва «Йордан» походить від ріки Йордан, у якій хрестився Ісус.
На передвечір’я Йордану готують вечерю із 12-ти страв втретє і востаннє в цьому році. Це знову пісна вечеря, її ще часто називають Голодною Кутею.
На сам Йордан вранці ідуть до церкви, де після Літургії відбувається Освячення Води. Люди приходять з баночками і набирають Йорданську, освячену воду, котру потім використовують для освячення хати і у випадку хвороби або смерті. Минулорічну воду не викидають, а продовжують зберігати або виливають на освячену землю (на кладовищі або коло церкви), або хоча б там, де не ходять люди.
В старовину (а в Канаді ще і зовсім недавно) воду святили просто в річці, вирізавши хрест з льоду. Звідси і заборона прати 2 тижні після Йордану – щоб не оскверняти посвячену воду, адже ж прали в річках.
Традиція каже, що хто в цій ополонці скупається, не буде хворіти цілий рік.
Тепер для зручності і через забруднення річок воду святять у великів посудині просто в церкві.
Від цього свята привітання людей змінюється від «Христос народився!» на «Христос хрещається!». Відповіддю є «У ріці Йордані від Івана (Йоанна)» або «У Йорданських водах».
Вперше надруковано на УВ 18.01.2013
Comments