Мирослав Петрів (Ванкувер)
Я навмисно вживаю тут термін Українська Революція а не Евромайдан. У словосполученню Евромайдан скрита подвійна брехня. По-перше протистояння не відбувалося лише на Київськім Майдані Незалежності а по усіх містах і містечках України. І навіть у самім Києві боротьба розливалася далеко поза межі Майдану. А по-друге українці не проливали свою кров і не віддавали життя за Евросоюз чи за якусь там “Европу”, а за власну українську свободу і власну людську гідність. Ця омріяна Европа та Евросоюз далеко не дорівнюють тим ідеалам за які українці стояли на Майдані. Ці уявні Европейські цінності не цінуються в Европі настільки як вони притаманні українському народові і то ще від доісторичних часів.
Українська Революція стала живою наукою, живим експериментом, яка показала її учасникам до якої міри сотні тисяч людей можуть жити, співжити, співпрацювати і діяти без патерналістичного догляду держави, а то і всупереч цьому державному “догляду”. Суспільство яке розвивалося ціле століття в обіймах від колиски до гробу всемогучої і повсюди сущої держави зрозуміло тепер як насправді мало їм потрібна ця державна структура. Українське суспільство переконалося наскільки ця держава використовувала його і знущалося над ним. В той сам час стало усім ясно наскільки ця державна служба була не-українською, ба навіть служницею чужої, ворожої, держави.
Революційну стихію Української Революції було неможливо ані осідлати ані очолити будь якою політичною силою. Учасники цієї боротьби може й не зовсім усвідомлювали це, але Українська Революція стала Націонал-Лібертаріянською Революцією (не вживаю тут слова Ліберальною, бо в багатьох країнах т.з. Ліберальні «через велике Л» партії давно вже перетворилися на носіїв патерналістичних велико-державницьких ідей). Але події кінця лютого перервали природний хід революції. Революція змиває усе перед собою але до того не допустили і післанці Европи та й сам Янукович. Вони, як і Путін який швидко запустив свій План Б, своїми діями зберегли Верховну (з)Раду і держапарат України. І цілком не припадково шлях втечі Віктора Януковича вів якраз через Донбас і Крим.
Ледве дочекавшись завершення Зимової Олімпіади у Сочі, Путін розпочав військове вторгнення в Україну й окупацію Криму. Це були жнива того що Кремль сіяв ще від самого 1992го року. «Автономія» Криму, розподіл Чорноморського Флоту, базування ЧФ у Севастополі, Будапештський договір, постепенне обеззброєння українських військових сил, закон Колеснікова-Ківалова, всебічний культуро-мовний наступ на Україну і на кінець передання президентом Януковичом начальства ЗСУ та СБУ москалям, уможливили анексію Москвою величезних шматків українських земель без великих зусиль.
Путін рахував що здеморалізовані українські війська і московськомовне москвофілське населення сходу й півдня не будуть чинити опору і дадуть йому легко захопити ціле лівобережжя та Одесу. Для того він запустив тактику яку з часом стали звати гібридною війною. Але в однім він прорахувався. А це в старій українській традиції військової самоорганізації, чи це було у виді козацтва чи пак воїнів УПА. Сотні самооборони Майдану та стихійна організація Правого Сектору були першими які відкрили по московитах вогонь.
Прорахувався Путім і в другім чиннику. А це у впливі українських еміґрантських організацій на провідників західних держав. По черзі за рівнем ефективності це КУК – Канада, УККА – Америка та СУОА – Австралія. Крім санкцій, і негласного впливу на рівень видобутку нафти Сауді Арабії, ці держави теж надають необхідну військову допомогу відродженим Збройним Силам України. Десятки тисяч доларів в руках цих українських організаційних надбудов множаться на мільйони доларів необхідного добра для ЗСУ. Не буду тут вичислювати вантаж канадських літаків які уже тричі осідали на Бориспільське летовище. І може не треба пригадувати що в Україні вже є канадські військові, хоч поки що в ролі тренерів.
Прорахувався Путін і втретє. Він несвідомо розбудив (дехто скаже воскрес) заспаний і збаламучений український народ. А коли українці із Португалії, Канади, Франції, Італії, Львівщини, Криму, Києва і Донбасу заговорять одною мовою тоді повстане справжня українська нація яку вже неможливо буде будь кому побороти. І держапарат побудований Сталіном і по сей день заселений кадрами Щербицького розвалить уже Третя Українська Революція.
Слава Україні!
Стаття вперше була опублікована на http://yaroslawsrevenge.authorsxpress.com
Comments