Христос Рождається! Славімо Його!
Дорогі Браття і Сестри,
Bishop Ken signing the book of memorial at the Arc de Triomphe during the November 2014 Holodomor commemorations in Paris
Коли я виростав на фермі у преріях, перед тим, як на Святвечір із сім’єю сісти до Святої Вечері, я і мої два брати мали звичай іти з батьком до стайні та роздавати худобі трохи їжі з нашого святкового столу. Потім ми всі поверталися до будинку, знаючи, що мама вже чекає на нас і що дім переповнений приємним запахом дивовижних страв. Наймолодшому братові казали йти до вікна, і через відшкрябане від морозу скло виглядати за першою зіркою у вечірньому небі. Лише тоді ми могли починати нашу особливу вечерю. Згодом, залежно від погоди і стану доріг, ми могли або ще того вечора їхати до нашої парафії на Різдвяні Богослужіння, або вже наступного дня. А які у вас спогади про Різдво з дитинства? Я не пригадую, чи цей час був повязаний з нервовим переживанням для моїх батьків або інших дорослих.
Однак сьогодні, як доросла людина, я розумію, наскільки тривожним може бути цей Різдвяний час для багатьох людей. Часто нам може бути важко пам’ятати про пріоритет самого свята, яким є Різдво нашого Спасителя. Кожного року, після того, як ми відзначаємо День Подяки і виконуємо сподівання нетерплячих дітей, які очікують цукерок під нашими дверима, на нас вкотре звалюється комерційна сторона «свят сезону». Ми можемо настільки втягнутися в «бізнесову» сторону Різдва, що забуваємо про справжню причину для того свята. Передріздвяний піст\Пилипівка добігає до кінця. Ми придбали подарунки, відправили Різдвяні відкритки, і спланували всі деталі Різдвяного свята. Однак саме зараз є час для того, щоб духовно приготуватися до народження Дитяти Христа, і згадати про тих, хто може бути самотнім на це Різдво, тих, що шукатимуть захисту в притулках, одиноких батьків з фінансовими труднощами, тощо. Задумаймося над цим. Ісус, Воплочене Слово Боже, прийшов у цей світ в найсмиренніший спосіб, народився у бідній родині в місці, де тримали худобу. Першими його привітали пастухи, люди, що жили одиноким життям на окраїні суспільства. Це делікатне Дитя, котре взяло на себе людську вразливість і потребувало милосердя, є всемилостивий Бог, що запрошує нас проявити милосердя до інших: наших подругів, дітей, внуків, родичів, сусідів, і так, особливо незнайомців!
Де б ми не жили, намагаймося бути знаком Божої присутності, добра і милосердя. Будьмо на зразок ангела, який закликав до пастухів: «Не бійтеся, я звіщаю вам велику радість, котра буде всім людям. Бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь» (Лк. 2: 10-11) Будьмо схожі на зорю, яка приводить інших до Вифлеєму, щоб зустріти Господа.
Нехай Господь наш Ісус Христос, що народився в місті Давидовому і був покладений у ясла своє Пречистою Матірю, Приснодівою Марією, благословить вас і ваші родини, як ви будете святкувати і проголошувати Добру Новину про Його Різдво!
Щиро ваш у Новонародженому Господі,
Кен
Єпископ Нью-Вестмінстерський для українців католиків Британської Колумбії і Юкону
Comments