Наші закордоном

Юлія Мостова (Ванкувер)

Українського цвіту по всьому світу. Мабуть, кожен, хто опинявся за кордоном, знає відчуття, коли зустрічаєш земляків: здивування, радість, щирі історії про те, як «доля нас сюди занесла». На щастя, Інтернет та соціальні мережі дарують нам можливість знаходити друзів-українців за тисячі кілометрів від дому. Де б ми не були, з часом починаємо сумувати за рідним словом, українською гостинністю й душевними посиденьками під «Червону руту».

Одна українська дівчина, Ольга, переїхавши до Каліфорнії (США) вирішила допомогти українцям знаходити один одного – так народився проект «Наші закордоном». Ми поспілкувалися із засновницею й ділимося її історією з вами.

Інстаграм-сторінка «Наші закордоном» (@nashizakordonom) – це соціальний проект, за яким не стоїть жодна комерційна або політична ідея. Єдиний бекграунд цього проекту – одна українська родина, яка за примхами долі опинилася за тисячі кілометрів від батьківщини. На власному досвіді ми пережили всі етапи еміграції, одним з яких є втрата зв‘язків з минулим і розпочате з нуля соціальне життя в чужій країні.

Ідея створити Інстаграм-спільноту, яка дала б можливість спілкуватися українцям з усього світу, виникла раптово – в травні 2017 року. Спираючись на численні історії про нестачу джерел та часу для пошуку знайомств у новому культурному середовищі, була сформована ідея та мета проекту «Наші закордоном». Ми захотіли створити міні-соціальну мережу винятково для українців, які живуть в різних куточках планети. Певне дружнє коло людей, які мають багато спільного, хоча наразі живуть далеко від рідних місць. Спільне коріння, культура, досвід навчання, роботи, сімейних стосунків і навіть святкувань, кухні, музики – все це поєднує нас, таких різних людей, що йменують себе Українці.

Ми були – і є – впевнені, що проект буде мати попит в Інстаграмі, бо навіть поверхневе дослідження виявило розрізненість та недостатню активність українських, а тим паче, україномовних спільнот в цій соціальній мережі. Найскладнішим було – і залишається – донести до українців, розкиданих світом, інформацію про існування «Наших закордоном». Якщо говорити про технічні нюанси, існують складнощі з тим, щоб гарно структурувати спільноту, зробити зручний внутрішній пошук і т.д. Можливо, одного дня проект зробить крок за межі Інстаграму, однак, наразі ми впевнено йдемо до найпершої проголошеної мети. Зібрати 1000 історій українців, які різними шляхами опинилися на чужині.

На сьогодні вже опубліковано понад 800 історій, знайдено та розпочато листування з понад 3000 українців за кордоном. Проект розширюється не лише за рахунок нових підписників, що хочуть розказати про себе, але і небайдужих, зацікавлених тематикою спільноти жителів України та інших країн. Ми запровадили декілька інтерактивних рубрик, що доповнюють загальну ідею: це і дискусії на різні біля-еміграційні теми, і привітання з днями народження, і навіть обміни поштовими листівками. Ми бачимо, як українці за кордоном в межах нашого проекту знаходять нових друзів, листуються, обмінюються досвідом, допомагають один одному, зустрічаються поза межами Інстаграму – в своїх містах або навіть приїжджають в гості до учасників із сусідніх країн. Тепер ми знаємо, що однією тисячею історій не обмежимося.

У проекті беруть активну участь українці з Канади й, зокрема, Ванкувера. Запрошуємо приєднатися й поділитися своїми розповідями: наша дружня спільнота завжди рада новим знайомствам і голосам земляків з найрізноманітніших куточків світу. Навіть якщо вас занесло за тридев’ять земель, я впевнена, там знайдуться люди з рідного краю, – варто лише подати голос.