Чорноморець (Ванкувер)
У сусідньому Едмонтоні (недалеко від нас за Канадськими мірками) зараз мешкає юна українська поетеса Мирослава Уніат. Мирослава є студенткою магістерської програми Сучасних мов і культурології Університету Альберта.
Мирослава Уніат
Народилася Мирослава Уніат 8 грудня 1988 року в м. Києві. Коли дівчині було лише шість років, сім’ю спіткало велике горе – від тяжкої хвороби померла мама. І вона разом з татом та старшими сестрами Наталією і Мариною переїжджають на батьківщину матері в с. Берлози, що на Козелеччині. Згодом пішла в перший клас сільської початкової школи. Закінчивши початкову школу, Мирослава продовжила навчання у Козелецькій гімназії N1, де працювала дитяча літературна студія “Паростки”. Минулого року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.
Коли авторка навчалась в одинадцятому класі, вийшла в світ її перша збірка віршів “Світанок Музи”. Згодом з’явилась її друга збірка “Акустика серця” презентація якої проходила у конференц-залі “Слов’янський” готелю Либідь у вересні минулого року.
Невдовзі Мирослава планує представити свої твори у Ванкувері, який планує відвідати восени. Крім класичної поезії в коло зацікавленостей талановитої дівчини входять пісні, відеопоезія та український політичний фольклор який вона зараз досліджує в Університеті Алберти.
Літературну сторінку Мирослави можна відвідати тут: litclub.org.ua
Наразі узгоджуються питання про місце і час проведення зустрічи української громади Ванкуверу з поетесою і просто чарівною дівчиною Мирославою Уніат. Слідкуйте за повідомленнями про це на сайті Українського Ванкуверу www.ukrainianvancouver.com. Щиро вітаєм організації та приватних осіб які б могли фінансово посприяти відшкодувати дорожні кошти Мирослави між Едмонтоном та Ванкувером. З цією метою також контактуйте www.ukrainianvancouver.com. Наводимо деякі з віршів поетеси.
• • •
Вони вірять у іншого Бога,
До храму відвикли ходити…
В молитві яка допомога?
Якими зростуть їхні діти?
І моляться тільки банкнотам,
Обожнюють плотські забави,
Та в кожного радості квота,
І щастя ліміт є і слави.
Вони не живуть, а жирують,
Нечесність видніша щомиті,
Моральність хронічно плюндрують,
Живуть в автономному світі.
Щодня в них фуршети і клуби,
Вечірки, гламур і розваги
І чорта цілують у губи,
На це не звертають уваги.
Шикарних авто у столиці
Все більше і більше, як бачим,
А вірш цей лежить на полиці
І тихо печально лиш плаче.
Бо мають вони свого Бога
Й до храму відвикли ходити,
Та всім до одного дорога,
Не в силі це й гроші змінити…
• • •
МРІЯ ПРО МРІЮ Нестримне прагнення породила Надія… Й раніше я мріять уміла… О мрія! Тепер оця мрія у серці Стукоче… Не хоче нездійснення, смерті, Не хоче… Мрія мріє побачити світ, Не знаю… Чи прийде колись ота мить – Вагаюсь… Та звідки оцей песимізм Узявся ?.. Мрію, щоб кожному світ Всміхався…
Σχόλια