ВІД РЕДАКЦІЇ: на прохання наших читачів започатковуємо на УВ рубрику «Дітям», де ви зможете знайти (або опублікувати власні) матеріали для читання в родинному колі та з дітьми. За ідею дякуємо нашій дописувачці Вікторії Море (Ванкувер), а нижче публікуємо підбірку її власних віршів для дітей і для дорослих.
•••

Крізь гуркіт міста свіжий, ніжний
З ґрунту визирнув підсніжник…
Озирнувся навкруги –
Чи розтанули сніги,
Радо сонцю посміхнувся,
Засоромився, зігнувся,
І розкрив, як всі квітки,
Білосніжні пелюстки…
•••
В мене є маленький м.ячик,
Він за мною всюди скаче –
Куди я – туди і він,
Він не хоче буть один,
Радо хвостиком виляє,
Гавкає і поспішає,
Він такий смішний крутесик…
Хто є в мене, діти? …
•••
Татко гордий, наче страус –
Він купив нам таунхауз –
І тепер уся родина
Житиме в новій хатині,
Рада вся наша сім.я –
Татко, мама, брат і я!
•••
Свято святе… Великодня неділя…
Дивнеє диво – Христа воскресіння…
В кожному серці і в кожній родині
Вічно жива Воскресіння святиня –
Нашого Бога – Ісуса Христа –
Смерть поборовша, віра свята…
•••
По стежинці гаєм, гаєм Я один собі гуляю…
Справа хрусь – зламалась гілка… Спереду пробігла білка…
Зліва птаха прокричала І машина враз промчала…
По калюжці в п’ятачок Проповзає черв’ячок…
Вітер прапор ген гойдає І seabus он пропливає…
Гори видно вдалині У туманній сивині…
Як же я люблю порою Батьківщину рідну мою…
•••
Над океаном галки кричать… Між дзеркалами будівель шмигають…
В офісах зайняті люди сидять… Хвилі на берег собі набігають…
Ген пароход пропливає велично – Здійснює рейси буденні і звичні…
Місто велике розкинулось тут, Сяє вогнями святкових споруд,
Гори здіймаються з іншого боку, Вкриті садибами селищ широких…
Зцілює душу за тисячі миль Спокій… і шум набігаючих хвиль…
Comments